Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Суб’єктивні враження від законопроекту «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Головна цитата

Наукові принципи теорії держави і права визначають, що священною метою будь-якого законопроекту є необхідність встановити нові правовідносини в державі або закріпити існуючі правовідносини, які вже склалися на практиці, але не врегульовані законом. Як виявляється, в нинішніх українських реаліях існує третій варіант. Прочитавши законопроект №9055, починаєш розуміти, що автори переслідують лише їм відому мету, а споживачем правових новел є вузька група людей.

Суб’єктивні враження від законопроекту «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

15:14 Ср 12.09.18 Автор : Петро Бойко 651 Переглядів 0 Коментарів Версія для друку
Наукові принципи теорії держави і права  визначають, що священною  метою будь-якого законопроекту є необхідність встановити нові правовідносини в державі або закріпити існуючі  правовідносини,  які вже склалися на практиці, але не врегульовані законом.

Як виявляється, в  нинішніх українських реаліях існує третій варіант. Прочитавши законопроект №9055, починаєш розуміти, що автори переслідують лише їм відому мету, а споживачем правових новел є вузька група людей.

Важко заперечувати, але в законопроекті є багато позитивних новел, які посилюють гарантії адвокатської діяльності, створюють необхідні умови для  самостійності та незалежності регіональних палат адвокатів. Та, поряд з позитивним, в проекті Закону міститься значна кількість абсолютно неприйнятних положень, і що згубно,  ще й токсичних як для адвокатури як в цілому, так і для кожного адвоката зокрема.    

Детальний аналіз законопроекту може зайняти не одну сторінку. І це необхідно робити. Але на сьогодні  лише перші враження.   

Так, в одному місці законопроекту тебе запевняють, що адвокатська діяльність є незалежною, а в іншому - зберігають ганебні елементи середньовіччя - це коли адвоката роблять кріпосним і повністю залежним від розташування його робочого місця. Як ото раніше селян прикріпляли до поміщиків, сьогодні «незалежного», «вільного» адвоката прив’язали до його «основного» робочого місця, як собаку до будки. А  це робоче місце не просте, а золоте, бо вирішує, в якій регіональній палаті бути адвокату, де адвокат буде брати участь в адвокатському самоврядуванні і реалізовувати свої права та гарантії, яка дисциплінарна комісія буде вершити долю адвоката при вирішенні питань про його дисциплінарну відповідальність, тощо. Це найважливіші речі в житті адвоката, але чомусь робоче місце, а не воля адвоката, не його вільний вибір, визначає, з якими адвокатами регіону себе пов’язати. Чому не зробити так, щоб вибір регіональної палати ґрунтувався на заявницьких принципах з відображенням вибору адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України? Чому не зробити так, що будь-який перехід з однієї регіональної палати в іншу робився на підставі простої заяви адвоката? Для чого це кріпацтво?

Я особисто ставив це питання на вирішення Робочої групи з реформування законодавства про адвокатурі при Раді з питань судової реформи при Президентові України, але, на жаль, залишився не почутим.

Це питання особливо гостро стоїть для адвокатів Ради адвокатів Київської області. Більшість адвокатів мають робоче місце в Києві, але віднесені реєстром до Київської області. Так склалося за довгі-довгі  роки, і це влаштовує цих адвокатів, а їх більше п’яти тисяч. Адвокати давно зробили свій вибір, чому вони повинні щось змінювати, якщо їм комфортно саме в цьому адвокатському середовищі? Чому вільний вибір адвокатом регіональної палати -  це погано?  Чому адвокат поставлений в залежність не від свого власного вибору, а від робочого місця. Наприклад, в Києві знаходиться дві Ради, а саме: міста Києва і Київській області. Чому адвокат не може самостійно вибирати між ними, а Ради конкурувати між собою і створювати більш комфортні умови, щоб за ними йшли адвокати.   

Звичайно, адвокат може сам вибирати «основне» робоче місце, і такими чином визначати регіон свого перебування. Але бачимо, як у вище наведеному випадку, вільний вибір адвоката і його робоче місце не завжди співпадають. А ще є  значна кількість адвокатів, які переїхали з регіонів і мають основне робоче місце в Києві, але не тільки не розірвали зв’язки зі своїм регіоном, але й не бажають їх розривати. Що робити з ними? Це дуже серйозна проблема!

Та є ще інша гірша проблема. В цьому законопроекті влада відверто намагається накинути на адвокатів узду і дисциплінувати їх. За цим законопроектом з’являється така новація як неприпустимість зловживання процесуальними правами та персональна дисциплінарна відповідальність адвоката за це. Якщо закон буде прийнято, тоді, в залежності від обставин справи слідчий суддя, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії адвоката, які суперечать засадам кримінального судочинства. Зрозуміло наперед, що обставини можуть бути різними, а судді - довільними в їх тлумаченні. 

Ми ж практики розуміємо, що існує зловживання правами, але є і  правова позиція, впертість, настирність адвоката при невизначеності законодавства та його заплутаності. Тому  за цими нововведеннями будь-який добросовісний адвокат може запросто нарватися на дисциплінарну відповідальність і буде змушений балансувати між загрозою відповідальності та інтересами клієнта.   

Тут варто нагадати деякі події в адвокатському житті. Так от,  в свій час  група адвокатів вела тривалу і не просту боротьбу за можливість оскаржувати постанову про порушення кримінальної справи. Тоді більшість судів відмовляла в їх скаргах лише на тій підставі, що подібне оскарження не передбачене кримінально-процесуальним законом.  Ця боротьба завершилася у 2003 році рішенням Конституційного Суду України  на користь адвокатів. Таким чином, якщо цей законопроект стане законом, то, за логікою  нововведень,   такі адвокати підлягали б  дисциплінарній відповідальності, оскільки оскаржували те, що не передбачено законом, і відверто зловживали процесуальними правами.

На останок. Є очевидним, що цей законопроект  адвокатурі не потрібен. Існуючий нині профільний закон пройшов випробування часом і показав свої недоліки і переваги. Тому до існуючого Закону варто лише внести зміни, взявши позитивне із законопроекту, та виключити ті положення, які були шкідливі або суперечили інтересам адвокатури. Цього було б достатньо і адвокатура була б дійсно вдячною за таку турботу.

Стаття опублікована на сайті Ради адвокатів Київської області

Автор публікації: Петро Бойко

 

Інші публікації автора

Вестник:№11 листопад 2018 - Вісник;
Річний звіт НААУ 2017;
Партнерська програма 2018;
Навчальні продукти для адвокатів;
Про НААУ Вісник;
Стратегія розвитку НААУ до 2020;
НеВестник 5;
НеВестник 4

Будьте проінформовані

Залишайтеся в курсі останніх новин, публікацій та заходів нашої організації, а також отримуйте актуальні правові огляди з коментарями юристів

Subscribe to our mailing list

* indicates required

Категорії

Бажаєте розмістити Публікацію

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл

НААУ вітає Вас на новому сайті!

Ця онлайн-платформа розроблена відповідно до структури глобального корпоративного сайту та сприяє кращому розумінню компетенції та напрямків діяльності Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Сайт демонструє наше прагнення відповідати найвищим інформаційним стандартам сучасності. За його допомогою асоціація має змогу активно взаємодіяти із кожним користувачем.
Запрошуємо почати ознайомлення з порталом

Дізнатись що нового? Почати користування