ЄСПЛ визнав відсутність порушення Конвенції за скаргою адвоката Раманаускаса проти Литви про провокацію хабаря

Європейський суд з прав людини встановив, що за скаргою адвоката Раманаускаса проти Литви  не було підбурення до вчинення правопорушення, і тому подальше використання доказів, отриманих в ході кримінального провадження проти заявника є такими, що не порушують положення п. 1 статті 6 Конвенції.

Рішення ЄСПЛ "Раманаускас проти Литви (№2)" прийнято 20 лютого 2018 року за скаргою громадянина Литви, практикуючого адвоката Раманаускаса.

Заявник поскаржився, що він був позбавлений справедливого судового розгляду під час висунення проти нього кримінального обвинувачення. Зокрема, він заявив, що його підбурювали до вчинення такого злочину як хабар, за яке він був засуджений внутрішніми державними судами. Він посилався на пункт 1 статті 6 Конвенції, відповідна частина якої говорить: “При висуненні ... будь-якого кримінального обвинувачення проти нього кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... незалежним і безстороннім судом...”.

Заявник зазначив, що підставою для початку досудового розслідування були диктофонні записи В.Ш., який йому було заборонено мати у виправній установі.

Перший акт провокаційних дій було здійснено до того, як суд санкціонував дії, що імітують злочинну поведінку. Заявник додав, що В.Ш. був секретним інформатором поліції по незаконному зберіганню наркотиків у виправній установі, і додав, що В.Ш. раніше працював з поліцією.

Прикметно, що під час цих розмов Раманаускас посилався на інше рішення ЄСПЛ щодо провокації хабаря, яке виграв у справі проти Литви, працюючи прокурором.

Як заявник по новій скарзі, стверджував, що він не ініціював жодних зустрічей з В.Ш. і Г.T., і що вони активно шукали його і постійно телефонували йому. Гроші, що надав йому Г.Т. були винагородою за юридичні послуги. Хоча угоду про надання таких послуг і не було укладено, він усно погодився представляти інтереси В. Ш. і планував підписати всі необхідні документи, коли розгляд справи про умовно-дострокове звільнення В. Ш. закінчиться. Конкретна сума в 30 000 літів В.Ш. запропоновував дати як хабар для суддів в Каунаському обласному суді, і заявник вважає, що це було явне підбурювання, що перевищує межі санкціонованих дій, що імітують злочинну поведінку.

Заявника було звинувачено в тому, що він обіцяв вплинути на Л.Д. і суддів в окружному суді Кайшядора і Каунаському обласному суді за допомогою давання хабара, після чого В.Ш. було б умовно-достроково звільнено. Його також звинуватили в отриманні хабара в 2 000 літів і 30 000 літів відповідно у двох епізодах.

За рішенням від 18 липня 2012 року районний суд Кедайняйна визнав заявника винним у підкупі посередника і засудив його до шістдесяти днів позбавлення волі.

В.Ш. був звільнений умовно-достроково Окружним судом Кайшіадорі 19 жовтня 2011 року. Заявник стверджував, що це сталося через те, що В.Ш. успішно виконав завдання, що дали йому державні органи, про підбурення заявника до вчинення даного злочину.

«Суд не знаходить жодних ознак правопорушень у проведенні операції органами прокуратури або участі органів прокуратури, які були визначальним фактором. Визначальним фактором була поведінка заявника під час зустрічей з В.Ш. і Г.T. В результаті чого Суд визнає, що, органи прокуратури, можна сказати, «приєдналися» до злочинної діяльності, а не ініціювали її», - ідеться у рішенні ЄСПЛ.

Повний текст рішення «Раманаускас проти Литви (№2)» в українському перекладі Олександра Дроздова та Олени Дроздової можна прочитати за посиланням

Автор публікації: Олександр Дроздов

Олександр Дроздов

кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), адвокат, Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Перший проректор Вищої школи адвокатури

Автор публікації: Олена Дроздова

Олена Дроздова

кандидат юридичних наук, викладач кафедри кримінального права і правосуддя (Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка С. Дем'янчука), адвокат, помічник Першого проректора Вищої школи адвокатури