BITCOIN В УКРАЇНІ: TO BE OR NOT TO BE | НААУ

Головна цитата

Якщо поцікавитися історією виникнення криптовалют та bitcoin зокрема, то одним із перших. Проте Bitcoin з’явилися вже досить давно - у 2008-2009 роках. Однак чомусь лише зараз, коли розвиток майнінгу досягнув найбільшого піку, ставки bitcoin сягли позначки в тринадцять тисяч доларів за одиницю, а прибутки тих, хто задіяний у цій сфері стали досить значними.

Публікація

BITCOIN В УКРАЇНІ: TO BE OR NOT TO BE

10:14 Вт 30.01.18 Автор : Олександр Дроздов, Олена Дроздова, Тарас Герелюк 7102 Переглядів Версія для друку

BITCOIN В УКРАЇНІ: TO BE OR NOT TO BE

 

“Ми рухаємося у бік cashless. Цифрові рішення — частина сучасного світу”

Засновник KUNA Bitcoin Agency

та біржі криптовалют KUNA

Михайло Чобанян

 

 

Якщо поцікавитися історією виникнення криптовалют та bitcoin зокрема, то одним із перших. Проте Bitcoin з’явилися вже досить давно - у 2008-2009 роках. Однак чомусь лише зараз, коли розвиток майнінгу досягнув найбільшого піку, ставки bitcoin сягли позначки в тринадцять тисяч доларів за одиницю, а прибутки тих, хто задіяний у цій сфері стали досить значними. Українська влада звернула увагу на це явище. Перш за все перед урядом постало завдання визначити в нормативно-правовому акті поняття й статус криптовалюти.

На це питання спробував свого часу дати відповідь Національний банк України (далі – НБУ), зазначивши у своєму роз’ясненні від 10.11.2014 року (https://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=11879608) та листі від 08.12.2014, що “випуск віртуальної валюти Bitcoin не має будь-якого забезпечення та юридично зобов'язаних за нею осіб, не контролюється державними органами влади жодної із країн. Отже, Bitcoin є грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальної вартості. Вважаємо, що діяльність з купівлі-продажу Bitcoin за долари США або іншу іноземну валюту має ознаки функціонування так званих "фінансових пірамід" та може свідчити про потенційну залученість у здійсненні сумнівних операцій відповідно до законодавства про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму”. Далі Нацбанк, пославшись на досить загальне висловлювання Європейського банківського управління, застережив громадян України від використання криптовалюти bitcoin, оскільки це може призвести до втрати коштів чи втягнення осіб до незаконної діяльності типу фінансування тероризму.

Дана позиція НБУ лягла в основу формування своєрідної думки правоохоронних органів, які скориставшись визначенням криптовалюти, як «сурогатних грошей», вирішили вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про нібито вчинені кримінальні правопорушення, і тим самим здійснювати вплив на осіб причетних до функціонування криптовалюти в Україні. Крім того, українські суди почали посилатись на вказані листи та рішення НБУ у своїх рішеннях.

Так, у справі №753/599/16 Дарницький районний суд міста Києва 24" березня 2016 року виніс рішення де сформував так звану правову позицію, що bitcoin є грошовим сурогатом із посиланням на вище вказаний лист НБУ. В подальшому і Апеляційний суд міста Києва 12 жовтня 2016 року підтримав дану позицію суду першої інстанції у вказаній справі.

Щодо кримінального судочинства, то правоохоронні органи у кримінальному провадженні № 12017100080006346 від 19 липня 2017 року взагалі сформували власну позицію з приводу заборони випуску та обігу криптовалюти «біткоін» на території України із посиланням на частину 2 статті 32 Закону України «Про Національний банк України», Законів України «Про Національний банк України», «;Про банки і банківську діяльність», статті 9 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" згідно якої платіжні організації платіжних систем, учасники платіжних систем та оператори послуг платіжної інфраструктури мають право здійснювати діяльність в Україні виключно після їх реєстрації шляхом внесення відомостей про них до Реєстру. Порядок такої реєстрації визначено Положенням про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 04.02.2014 № 43.

В подальшому, суд «ідучи на поводу» слідчих та прокурорів, за принципом «мовчазної згоди», взагалі не звернув увагу на доволі «вільне» тлумачення правоохоронцями наведених законодавчих положень щодо заборони емісії та обігу на території України крипто валюти, не дав свого правового (законного) висновку, а навпаки ухвалив ряд рішень (ухвал), у яких підтримав позицію слідства та прокуратури (тексти цих рішень див. за посиланнями: http://reyestr.court.gov.ua/Review/68107852; http://reyestr.court.gov.ua/Review/682099414; http://reyestr.court.gov.ua/Review/68252708; http://reyestr.court.gov.ua/Review/68252733).

Проте всупереч вимозі правової визначеності, як складової верховенства права в низці інших судових рішень Bitcoin названо «електронними грошима», які можуть бути використані як засіб платежу під час вчинення різних видів злочинів (див., наприклад, за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70797296; www.reyestr.court.gov.ua/Review/70591281).

Однак, 30 листопада 2017 року, Національний Банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг виступили з офіційно заявою, що складна правова природа крипто валют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом.

То може виходячи із останньої позиції фінансових регуляторів правоохоронні органи повинні закрити кримінальні провадження за відсутністю складу кримінальних правопорушень та відшкодувати відповідно до вимог Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" та/або відповідних положень Цивільного кодексу України (зокрема ст. ст. 1167, 117), завдану шкоду внаслідок порушення прав осіб під час вже проведеного досудового розслідування?

Таким чином за умов відсутності єдиної позиції у вітчизняного законодавця та у судовій практиці, а також невизначеності Нацбанку з цього питання, найбільш доцільним видається простежити за тим, яким чином регулювання питання криптовалют та bitcoin здійснюється в інших країнах світу, розглянути перспективи та ризики використання їх в Україні й поширення та зробити певні висновки для себе.

Поглянувши на захід від центру України та пригадавши карту Європи, можна уявити собі, що монетка bitcoin вже зависла практично над кожною розвиненою державою Європи. Найперше звертає на себе увагу герцогство Люсембург, яке, попри свої невеликі розміри, є однією з найрозвиненіших та найбагатших країн. Саме у Люксембурзі підприємству SnapSwap було видано першу ліцензію. яка дозволяє проводити платежі, обмін bitcoin і перекази коштів із використанням нинішніх криптографічних технологій та інтернет-протоколів. Таким чином, у той час, поки вся Європа лише натякала на необхідності розширення співпраці у сфері використання криптовалют, Люксембург уже офіційно підтвердив її існування, можливість використанні та навіть створив певні умови для цього. Крім того, зазначається ще й те, що подібні підприємства, які провадитимуть діяльність із обслуговування операцій із криптовалютами, матимуть підтримку з боку держави.

В липні 2016 року вступила в дію підписана люксембурзким міністром фінансів П’єром Граменья ліцензія, видана біржі Bitstamp, яка стала першою легальною ліцензованою криптобіржею у Європі. Так, дозвіл був виданий пісня численних суворих перевірок, але це було необхідним і, як сказав сам Граменья, подібний вчинок є важливим поштовхом для bitcoin-валюти та ринку цифрових фінансів у Європі (https://hromadske.ua/posts/shcho-take-bitcoin).

Далі - цікавіше. Федеративна Республіка Німеччина також не залишилася осторонь “криптовалютної лихоманки”. Міністерство фінансів у відповідь на питання від депутата Франка Шафлера (№409 від липня 2013 року і №226 від вересня 2013) постановило, що bitcoin є «приватними грошима» за допомогою яких можна проводити досить широкий спектр багатосторонніх клірингових операцій. За словами німецького Мінфіну, bitcoin є юридично обов'язковими фінансовими інструментами, що відносяться до категорії одиниць обліку, згідно з першим реченням розділу 1 (11) Закону про банківську діяльність Німеччини. Крім того, привертає увагу ще й той факт, що 23.12.2017 року Федеральне відомство Німеччини з нагляду за фінансовим сектором попередило приватних інвесторів про необхідність бути обережними та обачними при придбанні bitcoin, зреагувавши таким чином на різке падіння ціни цієї криптовалюти. Окрім цього, голова фіннагляду Фелікс Хуфельд пообіцяв, що керівництво держави зі свого боку зробить усе можливе, аби розібратися в цій ситуації та убезпечити німецьких громадян від втрати коштів. Такі дії говорять про позицію держави - не вдаючись до радикальних дій, типу визнання bitcoin нарівні з іншими грошовими одиницями, усе ж уряд Німеччини приймає їх існування і бере на себе зобов’язання вживати всіх необхідних заходів щоб забезпечити схоронність грошей своїх громадян та ліквідувати таку поки що досить абстрактну загрозу обвалу bitcoin. Німеччина ставить питання благополуччя населення пріоритетним завданням для органів державної влади, які перш за все повинні всіма можливими й доступними методами забезпечувати загальний добробут (https://www.winheller.com/en/banking-finance-and-insurance-law/bitcoin-trading/bitcoin-and-tax.html).

Цікавим також стало рішення уряду Хорватії, яке вчинило найбільш компромісним способом. Посприяла цьому поява на території загреба кількох закладів, які розпочали прийом платежів у bitcoin Зрозуміло, що головний фінансовий орган держави не міг пропустити повз увагу цей факт, тому, обравши позицію “кнута й пряника”, Національний банк Хорватії (CNB) рішенням від 6 грудня 2013 року встановив, що bitcoin є платіжним засобом, який не можна прирівнювати до електронних грошей, але його використання на території країни є правомірним. Звісно ж, такий висновок не ставить криптовалюту в один ряд із хорватською куною, яка по закону визнається єдиним законним платіжним засобом, однак рішення приймати чи ні bitcoin для оплати товарів та послуг залишається на розсуд продавця. Крім того, Нацбанк Хорватії зазначив, що такі дії аж ніяк не суперечать праву Європейського Союзу, оскільки досі не надходило жодних директив щодо заборони чи дозволу використання криптовалют країнами-членами.

Подібної точки зору притримується і Китайська Народна Республіка (далі – КНР, Китай), де банкам та іншим фінансовим установам «Повідомленням про запобіжні заходи стосовно біткоінів» (Notice on Precautions Against the Risks of Bitcoins) від 3 грудня 2013 року Народного банку Китаю під загрозою застосування покарання заборонено проводити будь-які операції з bitcoin (у тому числі їх продаж чи обмін), але при цьому фізичним особам дозволено купляти-продавати криптовалюту та використовувати її на власний страх і ризик. КНР, таким чином, демонструє, як суворий режим може знайти копроміс у спірному питанні та, убезпечивши економіку від ризиків, надати свободу вибору та дій громадянам.

Позиція інших європейських держав щодо обігу bitcoin поки що залишається дуже розмитою: більшість бояться робити якісь категоричні заяви, оскільки не до кінця ще розуміють, економічну та правову природу криптовалюти bitcoin, систему блокчейн і яким чином реагувати на діяльність майнерів.

До речі, ще 29 жовтня 2002 року Європейський центральний банк опублікував звіт "Схеми віртуальних валют" (Directive 2009/110/EC, supra note 41), у якому розглянуто відповідні економічні та правові аспекти системи bitcoin. Європейська директива 2009 року регулює використання електронних валют із метою гармонізації способів оплати, збільшення конкуренції та полегшення доступу до ринку. Ця директива для деяких країн стала своєрідним орієнтиром у даному питанні: так, наприклад, Італія реалізувала її через Законодавчий декрет №45 від 16 квітня 2012 (Decreto Legislativo 16 Aprile 2012, n. 45), який визначає поняття електронної валюти, у тому числі випадки, коли вона видається в електронному вигляді в обмін на кошти для використання як засобів платежу та визначення осіб, уповноважених на видачу електронних документів.

Зазначимо, що, не зважаючи на існуючу невизначеність, у європейської спільноти сформувалося міцне усвідомлення того, що bitcoin потребує якомога швидшого врегулювання, зокрема в аспекті того, що відсутність певних заходів із боку держави може призвести до значного погіршення фінансового становища громадян, які придбали bitcoin. Так, розгледівши небезпеку кіберзлочинності, яка одразу виникла при більш-менш масштабному поширенні криптовалют, міністр фінансів Франції Брюно Лє Мер закликав своїх колеги із країн G20 разом врегулювати обіг bitcoin. Із ним погодилося керівництво Британії, яке також визнає, що криптовалюти можуть використовуватися злочинцями. Із метою відстеження всіх транзакцій (а система блокчейн надає можливість проводити численні операції у найкоротші строки, у будь-якому куточку світу та анонімно, без сторонніх втручань) парламентарії ЄС визнали необхідним заборонити анонімність при проведенні на торгових майданчиках операцій із використанням криптовалют та зобов’язати їх ідентифікувати користувачів. Подібна позиція, із одного боку, є зрозумілою - органи прагнуть мінімізувати ризик кіберзлочинів у сфері обігу криптовалют, але з іншого боку, однією з основним з відмінних особливостей bitcoin є саме анонімність, що гарантує відсутність будь-якого стороннього впливу на валюту та втручання в операції з нею (https://www.loc.gov/law/help/bitcoin-survey/index.php).

До держав, які вирішили йти в ногу з часом і, прийнявши шалений зріст попиту на криптовалюти, визнали bitcoin, належать зокрема США, де його класифікували як конвертовану децентралізовану віртуальну валюту ще у 2013 році. Згодом у 2015 році Комісія з торгівлі товарними фьючерсами CFTC визначила bitcoin як товар. Крім того, Чиказька торгова біржа отримала від Комісії повноцінне право продавати ф’ючерси на bitcoin, і хоча біржові торги призначено було на грудень, компанія заявила, що була готова вже одразу розпочати продаж. Голова комісії з торгівлі ф’ючерсами Кристофер Джанкарло зазначив, що обіг bitcoin , безумовно, належить до сфери національних інтересів, а тому державним органам потрібно якомога швидше розібратися у цій галузі та розробити стратегії використання криптовалют у державних установах. Зробити це можливо через використання запровадженої законом Додда-Франка системи розподіленого реєстру, яка за допомогою системи блокчейн зможе забезпечити якісний фінансовий моніторинг усіх впливів та ризиків (https://www.loc.gov/law/help/bitcoin-survey/index.php).

Згідно повідомлення Bloomberg від 01 грудня 2017 року Комісія по торгівлі товарними ф’ючерсами дозволила торгівлю ф’ючерсами на біткоїн і тим самим офіційно визнала крипто валюту товаром (https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-12-01/bitcoin-futures-to-start-trading-as-regulators-rush-to-catch-up?cmpid=socialflow-twitter-business&utm_content=business&utm_campaign=socialflow-organic&utm_source=twitter&utm_medium=social).

Російська Федерація також звернула увагу на питання криптовалюти bitcoin, але підхід російського правління виявився неоригінальним. Указом Президента РФ від 10 жовтня 2017 року доручено законодавчому органу врегулювати діяльність майнерів як господарюючих податків, надати законодавче визначення термінам “криптовалюта” та “bitcoin” й вирішити питання з оподаткуванням отримуваних від операцій доходів шляхом прийняття відповідних актів. Однозначно це свідчить про те, що РФ прагне долучитися до оцифрування фінансових операцій, однак питання лише в тому, яким чином та як швидко це буде зроблено (https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-12-01/bitcoin-futures-to-start-trading-as-regulators-rush-to-catch-up?cmpid=socialflow-twitter-business&utm_content=business&utm_campaign=socialflow-organic&utm_source=twitter&utm_medium=social).

Проте повернімося до України та питання криптовалют в нашій державі. Станом на кінець 2017 року у верховній раді зареєстровано два законопроекти, основним об’єктом регулювання яких є саме криптовалюта bitcoin. Таким чином, в Україні зараз спостерігається певна біполярніть у питанні криптовалют.

В окремих законопроектах даються різні визначення крипто валюти. Так пропонується під крипто валютою розуміти програмних код, який може бути предметом обміну. Пропонується створювати спецальні фінансові установи та біржі, які надаватимуть усі послуги з використання криптовалют та організовуватимуть обіг bitcoin в Україні. Відповідальним за увесь цей багатоаспектний процес має бути, на думку авторів закону, НБУ. Є пропозиції розглядати криптовалюту як цифрове вимірювання вартості, засноване на математичних розрахунках, не визначаючи таким чином його правового статусу. Цим проектом також передбачається створення спеціалізованих фінансових бірж зі статутним капіталом не менше 5 млн. грн. Для контролю за обігом та використання bitcoin в Україні пропонується створити спеціальний окремий орган.

Однак, найцікавішим питанням щодо використання bitcoin в Україні лишається те, наскільки наші суспільство та держава готові до такого фінансового прориву. Тисячі українців уже вклали свої кошти в крипто валюти. Серед них, зокрема, чимало представників політичної еліти, які витрачають шалені статки на придбання bitcoin. Неабиякий практичний інтерес становить й питання про те, як відреагує на це у своїй діяльності новостворені Національне агентство з питань запобігання корупції та Національне антикорупційне бюро України на такі відомості у деклараціях, наприклад, народних депутатів України та інших високопосадовців.

На даний час в Україні діє своя криптовалюта - Karbowanec. Перша українська криптовалюта, започаткована 30 травня 2016 року, оголошення про запуск проекту і початок майнінгу було розміщене на форумі Bitcointalk. Працює на технології CryptoNote. 28 листопада 2017-го року вартість криптовалюти на деякий час перевищила 2$, таким чином подорожчавши у 354 рази з моменту запуску. (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_(%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%B0)

Важливо, що Суд Європейського Союзу, який у своєму рішенні по справі по справі Девіда Хедквіста (David Hedqvist v. Sweden) від 22.10.2015 визначив, що біткоїн необхідно вважати валютою (засобом платежу), а не товаром. Це було обумовлено тим, що виникали певні труднощі щодо оподаткування криптолюти. Відповідне рішення встановило, що всі операції, пов'язані з обміном біткоїнів (bitcoin), будуть оподатковуватися так само, як і операції з традиційними валютами. Європейська судова практика по суті прирівняла криптовалюту до законного платіжного засобу, а обмін грошових коштів – «валютно-обмінною операцією». Але все ж таки, згідно чинного законодавста ЄС цифрова валюта вважається товаром і підпадає під регулювання Цивільного законодавства і Директиви ЄС про ПДФ як товар, а договір купівлі — продажу щодо криптовалюти є договором-купівлі продажу товару.

Крім того, органи влади одностайно наполягають на ідентифікації всіх покупців та користувачів системи блокчейн, із метою нібито попередження легалізації доходів (http://ukrainepravo.com/legal_publications/essay-on-it-law/it_law_plyta_%D1%81ryptocurrency/) Однак, невідому, чи не є це черговим рекламним ходом, задля приховування неправомірних фінансових угод. Не виключаємо, що на практиці все це «прикриватиметься» необхідністю знати імена тих, хто може дозволити собі купити bitcoin, вартість якого перевищує тисячі доларів, із метою відстежувати використання та цільове надходження цих коштів для начебто “попередження кіберзлочинності й фінансування тероризму”.

Більш системно, на наш погляд, щодо унормування наведених питань підійшли у Республіці Білорусь (далі - РБ). Так 21 грудня 2017 року Президентом РБ було видано Декрет № 8 «Про розвиток цифрової економіки» (далі – Декрет). До речі відповідно до статті 85 Конституції РБ декрети Президента РБ мають силу законів. Дія Декрету спрямована на створення умов для впровадження в економіку Республіки Білорусь технології реєстру блоків транзакцій (блокчейн), інших технологій, заснованих на принципах розподільності, децентралізації і безпеці здійснюваних з їх використанням операцій; надано пільги і преференції учасникам відносин, пов'язаних із застосуванням сучасних технологій; вжиття заходів, спрямованих на підвищення правової захищеності учасників відносин, пов'язаних із застосуванням сучасних фінансових технологій, зокрема зазначається, що токени не належать до засобів в значенні, визначеному законодавством про запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування терористичної діяльності та фінансування розповсюдження зброї масового ураження; проведення в рамках Парку високих технологій правової експеримент для апробації нових правових інститутів на предмет можливості їх імплементації в цивільне законодавство Республіка Білорусь. Також зауважимо, що Додатком 1 до Декрету затверджено Перелік використаних термінів та їх визначень. Цей Перелік містить визначення, зокрема, таких понять як віртуальний гаманець, криптовалюта, жо якої віднесеной біткоін та інші цифрові знаки (токєни) майнінг (http://president.gov.by/ru/official_documents_ru/view/dekret-8-ot-21-dekabrja-2017-g-17716/).

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що українському законодавцю потрібно, по-перше, визначитися з правовим осмисленням природи криптовалюти загалом та bitcoin зокрема, а також тим, чи готові наші державні органи та суспільство до впровадження bitcoin у цивільно-правовий обіг, чи зможемо ми забезпечити належну матеріальну, юридичну та технічну підтримку для цього, по-друге, визначитися із вектором руху у цій ситуації - чи розглядати криптовалюти як підвид цінних паперів, чи надати їм самостійного особливого статусу, по-третє - забезпечити прозорість діяльності владних структур та посадовців у цій сфері. Із цих трьох аспектів саме останні два є, на нашу думку, найважливішими. Оскільки інтелектуального ресурсу громадян України та потенціалу наших учених-економістів і програмістів було б цілком достатньо, аби сказати своє “Я” на ринку криптовалют та стати одними з тих, хто їх визнає і забезпечить належний обіг та використання. Можна припустити, що допоки криптовалюти залишаються без належної уваги з боку законодавця, українці виходячи з принципу «дозволено все, що не заборонено законом» вільні у їх використанні, хоча й не захищені від різноманітних юридичних ризиків.

 

Автор публікації: Олександр Дроздов

Автор публікації: Олена Дроздова

Автор публікації: Тарас Герелюк

 

Інші публікації автора

Вестник:№1-2 січень-лютий 2024 - Вісник;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Стратегія НААУ 2021-2025;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Категорії

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл