Коригування митної вартості та визначення коду УКТЗЕД: практичні аспекти подолання «клонових» рішень митниці | НААУ

Головна цитата

Митниця зобов’язана врахувати митну декларацію, до якої на підставі постанови суду про скасування рішення про коригування митної вартості і в порядку ч. 2 ст. 269 МКУ, були внесені зміни щодо зменшення величини митної вартості, адже відомості саме цієї митної декларації будуть максимально наближеними до часу експорту того ж самого товару до України.

Публікація

Коригування митної вартості та визначення коду УКТЗЕД: практичні аспекти подолання «клонових» рішень митниці

15:47 Чт 14.09.17 Автор : Олександр Задорожний 6051 Переглядів Версія для друку

Як відомо, характерною є ситуація, коли митники незважаючи на цілу низку рішень судів, якими визнаються протиправними і скасовуються рішення про коригування митної вартості або рішення про визначення коду товару за УКТЗЕД, зазвичай, знов виносять аналогічні, так би мовити «клонові» рішення, якими повторно не визнається митна вартість або код УКТЗЕД.

Не секрет, що серед іншого, вірогідно, це робиться, мабуть, і для того, щоб спонукати суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності піти «на уклін» до митниць. Адже імпортери так і не отримали від національної судової системи відчутного ефекту та дієвого захисту.

І це всупереч того, що «Конвенція гарантує не теоретичні та ілюзорні права, а права, що мають практичний вплив і є ефективними» (рішення ЄСПЛ у справі «Ейрі проти Ірландії»). Але про Конвенцію та рішення ЄСПЛ трохи пізніше.

Як відомо, суто юридично, за національним законодавством, наявність різних рішень митниці про коригування митної вартості або рішень про визначення коду товару за УКТЗЕД не є підставою для закриття провадження по справі в порядку п. 4 ч. 1 ст. 157 КАСУ (формально це різні спори, які виникли на підставі різних рішень митниці).

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАСУ, обставини, які встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З цього приводу доцільно з практичних міркувань звернути увагу на правову позицію ВАСУ, викладену в Довідці щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року.

Зазначена Довідка відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 13.03.2017 « Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» рекомендована суддям адміністративних судів для враховування під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії.

Так, відповідно до п. 6.4. розділу ІІ Довідки «ІІ. Спори щодо здійснення органами доходів і зборів контролю за правильністю класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД»

«6.4. Преюдиційність постанови суду у справі щодо оскарження рішення органу доходів і зборів про визначення коду товарів

…оціночні судження суду, висновки суду щодо правових наслідків обставин справи не можуть мати преюдиційного значення; преюдиційними можуть бути лише встановлені судом факти (постанова від 6 травня 2008 року у справі А-1/237-14/10, провадження № 21-2420во07, ЄДРСР – 3384478).

…Отже, постанова суду у справі щодо оскарження рішення органу доходів і зборів про визначення коду товарів не має преюдиційного значення у частині висновків суду щодо коду за УКТЗЕД, за яким слід класифікувати товар. Водночас така постанова суду є преюдиційною щодо характеристик товару при розгляді інших справ, які стосуватимуться ідентичного товару, що ввозитиметься тим же декларантом.»

З цим більш-менш зрозуміло. Дещо складнішим є стан справ із визнанням митної вартості. Тут, передусім, слід зазначити, що в разі застосування митницею різних розбіжностей як підстави для витребування додаткових документів (ч. 3 ст. 53 МКУ) і як наслідок коригування митної вартості товару застосування, преюдиціальність попередніх судових рішень буде відсутня.

Проте, врешті-решт коригуючи митну вартість, митниця завжди застосовує саме другорядні методи її визначення. Звідси природно постає практичне питання щодо преюдиціальності цих судових рішень стосовно цих другорядних методів.

На жаль, Довідка не містить прямої відповіді на порушення питання. Між тим системний аналіз п. 3 Розділу І Довідки дозволяє дійти цілком певного висновку про те, що в разі скасування судом рішення про коригування митної вартості товару і фактичне здійснення повороту виконання за такою митною декларацією (в розумінні ч. 2 ст. 269 МКУ поворот виконання рішення про коригування означає внесення змін до митної декларації, якими величина митної вартості товару була зменшена до первісно заявленої декларантом (див. п.п. 3.7. Розділу І Довідки), що реалізується шляхом складення аркуша коригування до митної декларації), то митниця не вправі посилатись на таку (змінену) митну декларацію (див. п.п. 3.3 та п.п.3.7. Розділу І Довідки) в якості правової підстави застосовування відповідного другорядного методу визначення митної вартості.

Як відомо із ч. 1 ст. 57 МКУ другорядними методами визначенням митної вартості є наступні методи: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому ч. 3 ст. 57 МКУ унормовано те, що: «3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.».

Водночас, «клонові» рішення митниця, здебільшого, якраз і стосуються визначення ціни щодо ідентичних або аналогічних товарів (товар імпортується від одного постачальника, з однієї і тієї ж країни, і, навіть, по одному і тому ж контракту).

При застосуванні митницею методу визначення митної вартості за ціною ідентичних або подібних товарів, необхідно врахувати, що відповідно до ч. 1 ст. 59 МКУ:

«1. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.».

Те ж саме регламентовано і в ч. 1 ст. 60 МКУ (щодо методу визначення митної вартості за ціно подібних (аналогічних) товарів.

Відтак, митниця зобов’язана врахувати митну декларацію, до якої на підставі постанови суду про скасування рішення про коригування митної вартості і в порядку ч. 2 ст. 269 МКУ, були внесені зміни щодо зменшення величини митної вартості, адже відомості саме цієї митної декларації будуть максимально наближеними до часу експорту того ж самого товару до України.

Якщо ж митниця всупереч ч. 3 ст. 57 МКУ все ж таки застосує інші (ніж другий та третій) другорядні методи визначення митної вартості, то адвокат цілком впевнено доведе надзвичайно свавільне порушення митницею черговості визначення методів, що саме по собі є самостійною підставою протиправності цих рішень.

Підсумовуючи наведене в сукупності слід визнати, що правовий інститут преюдиціальності згідно своєї юридичної природи покликаний лише технічно полегшити новий судовий розгляд, розвантажуючи його від зайвої необхідності доведення раніше встановлених обставин. Проте він не знімає проблематику як таку: клієнти і в подальшому масово продовжують потерпати від «клонових» рішень митниці (хоча і з дуже сумнівною судовою перспективою).

З цього приводу доречним та таким, що є на часі видається одне із останніх рішень ЄСПЛ у справі «ТОВ «ПОЛІМЕРКОНТЕЙНЕР проти УКРАЇНИ» від 24.12.2016 (заява № 23620/05), набуло статус остаточного 24.02.2017 (до слова, Мін’юст не поспішає забезпечити офіційний переклад даного рішення ЄСПЛ, а отже його не знайти його на сайті Мін’юсту. Водночас, як відомо, рішення ЄСПЛ та їх прецедентне значення є обов’язковими і незалежного від такого перекладу).

В цитованому рішенні ЄСПЛ якраз йде мова про те, що митниця регулярно виносила «клонові» рішення із визначення коду УКТЗЕД, незважаючи на прецедентні рішення національних судів.

Як наслідок ЄСПЛ визнав порушення Україною ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції, зазначивши, що винесення таких «клонових» рішень порушує «справедливий баланс», змушуючи особу нести індивідуальний та надмірний тягар (п. 17).

Цікавою видається оцінка Суд стосовно того, що такий стан справ позбавляє діяльність суду будь-якого попереджувального ефекту і обмежує лише відновленням прав post factum (п. 18).

За висновками Суду така практика підриває вимоги щодо остаточності судових рішень та авторитет судової влади в цілому. При цьому ЄСПЛ розцінив такі «клонові» рішення митниці як свавілля державого органу (п. 19).

Далі ЄСПЛ в 20 Рішення зазначає про те, що він вже розглядав раніше аналогічну ситуацію у справі «Інтерсплав проти України» де заявник змушений був ініціювати судові справи стосовно чисельних випадків неповернення ПДВ. Як наслідок ЕСПЛ дійшов висновку, що результатом систематичних порушень державних органів став непосильний тягар, покладений на заявника. І в цій справі ЕСПЛ вказує на те, що він зіткнувся із аналогічною ситуацією (п. 21).

Все це призвело до втручання у мирне володіння майном компанії-заявника, що порушило ст. 1 Протокол 1 до Конвенції (п. 22) .

З урахуванням наведеного, з урахуванням принципу пріоритету інтересів клієнта, слушним видається поширення практики звернень до адміністративних органів (ДФС, Мінфіну, КМУ, бізнес-омбудсмена, тощо), навіть на досудовій стадії, адже відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» «5. Міністерства інші центральні органи виконавчої влади забезпечують систематичний контроль за додержанням у рамках відомчого підпорядкування адміністративної практики, що відповідає Конвенції та практиці Суду»

 

Інші публікації автора

Вестник:№1-2 січень-лютий 2024 - Вісник;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Стратегія НААУ 2021-2025;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Категорії

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл