Головна цитата

Невдовзі після ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу парламент прийняв і нову редакцію закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Серед новел останнього були і розширення прав адвокатів, й істотні гарантії їхньої професійної діяльності, і, найголовніше, утворення Національної асоціації адвокатів і Ради адвокатів. Яких успіхів НААУ вже досягла з моменту свого створення, з якими проблемами доводилося стикатися та які завдання на майбутнє постав-лені задля захисту прав адвокатів? Напередодні з’їзду адвокатів України «ЗіБ» адресував ці запитання голові НААУ та РАУ Лідії ІЗОВІТОВІЙ.

Голова НААУ та РАУ Лідія Ізовітова: «У центр системи НААУ поставлені не бюрократичні процедури чи самоврядні органи, а кожен член професійної спільноти»

11:14 Вт 20.06.17 Автор : Лідія Ізовітова 533 Переглядів 0 Коментарів Версія для друку

Невдовзі після ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу парламент прийняв і нову редакцію закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Серед новел останнього були і розширення прав адвокатів, й істотні гарантії їхньої професійної діяльності, і, найголовніше, утворення Національної асоціації адвокатів і Ради адвокатів. Яких успіхів НААУ вже досягла з моменту свого створення, з якими проблемами доводилося стикатися та які завдання на майбутнє постав-лені задля захисту прав адвокатів? Напередодні з’їзду адвокатів України «ЗіБ» адресував ці запитання голові НААУ та РАУ Лідії ІЗОВІТОВІЙ.

 

«Ми створили систему з нуля, виконавши не тільки вимоги закону, а й міжнародні зобов’язання України»

— Лідіє Павлівно, вам довелося пройти тернистим шляхом становлення та розвитку найавторитетнішої самоврядної організації, якою сьогодні стала НААУ. Чи виправдались особисто ваші надії на функціонування асоціації?

— Загальновідомо, що НААУ створена у 2012 році на підставі закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ті, хто нині завершує 5-річну каденцію в НААУ та РАУ, були обрані установчим з’їздом і стали першими, хто закладав основи адвокатського самоврядування. Можна без перебільшення сказати, що це частина історії української адвокатури, і нею варто пишатися.

Водночас на нас була покладена велика відповідальність перед професійною спільнотою. У 2012 році ми мали закон, ідеальну модель, рекомендації іноземних партнерів та міжнародних організацій, розуміння того, що самоврядування необхідне для незалежності професії. Проте реальна робота полягала в тому, щоб створити органи адвокатського самоврядування на всіх рівнях виключно з адвокатів, чітко розподілити повноваження за функціональним і територіальним принципом, ідентифікувати адвокатів у єдиному реєстрі, який щойно створювався, вести багато інших напрямів.

Одночасно з інституційною розбудовою ми мали виконати великий масив нормативної роботи. Адже, крім профільного закону, правила для адвокатури встановлюють самі адвокати. Це і етика, і вимоги до рівня кваліфікації, і роз’яснення профільного закону. У всьому зазначеному є принципова відмінність від попереднього етапу революційних змін в адвокатурі, які відбувалися з 1992 до 2012 року.

Нова система представництва й управління передбачала, що в ній беруть участь тільки адвокати, чого не вдалося домогтися в законі від 1992 року, коли до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури всіх рівнів уходили і чиновники, і юристи інших професій. Тепер же адвокати самі встановлюють правила функціонування свого інституту й при цьому мають захист від утручань з боку державних органів. Практичне втілення цієї ідеї було повністю на наших плечах. Ми створили систему з нуля, виконавши не тільки вимоги закону, а й міжнародні зобов’язання України.

Якщо ви кажете, що НААУ — найавторитетніша адвокатська організація, то цей авторитет ми здобули власними зусиллями за 4,5 року існування, у діалозі з усією професійною спільнотою. Справді, шлях становлення був непростий. Спочатку адвокатам, завжди волелюбним, було незрозуміло, чому вони мали стати членами єдиної професійної організації — без вступу до неї добровільно, за заявою, як зазвичай вступали до громадських організацій. При цьому рішення органів адвокатського самоврядування мають обов’язковий характер, а їх порушення чи невиконання має наслідком дисциплінарну відповідальність. Така умова теж неоднозначно сприймалася в професійній спільноті. Очевидно, що без прямої норми закону ми ніколи не мали б єдиної професійної організації з обов’язковим членством.

Проте нині, я переконана, переваги членства в НААУ очевидні для кожного адвоката. У центр системи поставлені не бюрократичні процедури чи самоврядні органи, а кожен член професійної спільноти, кожен наш колега.

— Що змінилося в українській адвокатурі за ці майже 5 років? Чим НААУ-2012 відрізняється від НААУ-2017?

— НААУ 2012 року — це лише старт адвокатського самоврядування, початковий етап становлення, а процес виборів та переходу до нової системи завжди супроводжує деякий хаос. Зараз НААУ — це відбудована функціональна організація з чітким балансом повноважень різних органів, центру та регіонів. З інституційної точки зору ми, безумовно, зміцнилися та працюємо системно. За 4 роки відбулися 24 засідання РАУ, прийнято 781 рішення, пройшло 3 з’їзди. Обрано представників адвокатури до Вищої ради юстиції, ВККС та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Адвокатська спільнота розширюється, і динаміка Єдиного реєстру адвокатів України свідчить про стабільність тенденції до зростання. Стратегічно ми визначені в пріоритетах розвитку, маємо окремий документ — стратегію розвитку до 2020 року. Наполегливо беремо участь у судовій реформі, особливо в частині реформування профільного законодавства про адвокатуру, хоча часто нас не хочуть чути.

Налагоджені міжнародні контакти, завдяки яким маємо можливості вивчати кращий досвід розвинених країн і заручатися підтримкою найавторитетніших міжнародних організацій. НААУ є членом Міжнародної асоціації адвокатів (IBA) та Ради адвокатських та правничих товариств Європи (CCBE). 2015 року укладено меморандум з Українською американською асоціацією правників (UABA), меморандум про співпрацю з Асоціацією адвокатів Грузії. Домовлено з Федеральною палатою адвокатів Німеччини про визнання права українських адвокатів на практику в ФРН. Товариство юристів Англії та Уельсу надало українським адвокатам право складати іспити та практикувати як соліситорам.

Проводиться колосальна робота щодо підвищення кваліфікації адвокатів. Це і навчальні заходи, і видання методичної літератури, досліджень з історії адвокатури, які курує центр адвокатури і права при НААУ. Створено комітети, які предметно займаються конкретними напрямами розвитку адвокатури.

НААУ — сформований інститут. Другий рік поспіль ми готуємо звіт про діяльність. Завдяки йому можна пересвідчитись як у прозорості роботи організації, так і в її ефективності.

«Адвокати стали вразливою ціллю для правоохоронців, які відкрили полювання на докази захисту»

— Як свідчить звіт НААУ, протягом останніх років ситуація з дотриманням прав адвокатів суттєво погіршилася. Що зробила і що збирається зробити асоціація, аби ефективніше захищати права своїх членів?

— Порушення прав захисників та гарантій адвокатської діяльності — один з найбільших викликів для реалізації цілей НААУ як організації.

До нового КПК не потрапило таке поняття з попередньої редакції, як «права захисника». Кодекс надає адвокатам такий самий обсяг прав, які має підозрюваний чи обвинувачений; і наразі правоохоронці часто інтерпретують цю норму для ототожнення адвоката з клієнтом як суб’єктом правопорушення.

На етапі розробки нового КПК Спілка адвокатів України подавала поправку про те, щоб права адвокатів прописати окремою нормою. Хоча САУ в цьому питанні й підтримував профільний парламентський комітет, при голосуванні в залі достатньої кількості голосів не набралося.

Негативні наслідки такого рішення очевидні. У нас вражаюча статистика обшуків, викликів на допити, вилучень документів, які стосуються адвокатської таємниці. Такі дії заборонені нашим профільним законом, але вони стали практикою правоохоронних органів, особливо в

резонансних справах.

Отримавши навіть неповне право збирати докази, адвокати стали вразливою ціллю для правоохоронців, які відкрили полювання на докази захисту. Їх безцеремонно шукають в адвокатських офісах та помешканнях, порушуючи як наші професійні права, так і права громадян, яким надається правовий захист. Супроводжується цей процес також публічною дискредитацією професії з боку керівництва правоохоронних структур. Можна згадати зневажливі заяви і директора Національного антикорупційного бюро, і Генерального прокурора, і головного військового прокурора.

З тривогою спостерігаємо за спробою правоохоронців представити адвокатську професію в очах суспільства як «криміналізовану». Адже є кримінальні справи проти адвокатів, порушені лише на підставі того, що він чи вона надавали консультації своїм клієнтам. Це звучить абсурдно, але прецеденти й винесені судом рішення змушують повірити в таку реальність.

— Яких конкретно заходів уживає НААУ, аби переломити цю тенденцію?

— По-перше, з 2013 року працює комітет захисту прав та гарантій адвокатської діяльності, який, зокрема, займається індивідуальними випадками порушень. Для статистики: у 2015 році до комітету надійшло 15 звернень від адвокатів з приводу порушень їхніх прав. У 2016 році таких звернень було вже 99.

При цьому тільки 7% звернень комітету призвели до проведення перевірки або визнання факту порушень з боку правоохоронних органів. На 53% листів від правоохоронців отримано відповіді про відсутність підстав для реагування. Розуміючи, що є ігнорування проблеми, РАУ ініціювала перед Міністерством внутрішніх справ питання про внесення змін до інструкцій, щоб злочини проти адвокатів були на особистому контролі керівництва. За нашою пропозицією, у разі реєстрації події чи кримінального правопорушення за участю адвоката до спецповідомлення в обов’язковому порядку має вноситися інформація про адвоката та дані з ЄРАУ. Це лише один із прикладів точкових дій, які мають щонайменше привернути увагу до проблеми.

Важливо, щоб проблематика порушень професійних прав була винесена за межі професійної спільноти й перейшла на рівень дискусії в суспільстві. Минулого року НААУ присвятила цій темі спеціальний аналітичний звіт. Окрім того, захист прав адвокатів постійно перебуває на порядку денному всіх наших міжнародних зустрічей. Позиція найбільших професійних організацій має важливе політичне значення. У 2016 році до керівництва країни було направлено 4 інтервенційні листи ССВЕ та один лист ІВА, в яких указано на порушенння ключових міжнародних документів у частині прав та статусу адвокатури.

На жаль, масштаби проблеми зростають, а види порушень стають все більш «винахідливими». Звичайно, найбільшу стурбованість викликають загрози життю та безпеці наших колег. Тільки за 2016 рік убито трьох адвокатів: у березні — Сергія Лойка в Харкові та Юрія Грабовського. У грудні в Харківській області — Тетяну Попову. Два вбивства вже сталися цього року. Причому деякі із цих злочинів — жорстокі, показові вбивства, в яких, на жаль, відсутні результативні розслідування.

Третій напрям — законодавство, яке поступово обмежує статус захисника в процесі. Стурбованість викликає тіньовий характер роботи над змінами до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який несе серйозні ризики руйнування самоврядування. Дивують окремі законодавчі ініціативи народних депутатів, завдяки яким уже було здійснено втручання в повноваження органів адвокатського самоврядування щодо визначення розміру внесків.

Недавно подано законопроект №6451, яким пропонується спростити доступ до професії для правоохоронців і суддів. Набули чинності зміни до КПК, які нівелюють роль захисника. Всі ці документи вражають юридичною безграмотністю, невідповідністю міжнародному законодавству і, найголовніше, підривають можливості для ефективного захисту прав і свобод громадян. Якщо правник обмежується у своєму інструментарії, то люди стають вразливими перед стороною обвинувачення. Це небезпечна тенденція, і вона абсолютно протилежна проголошеним цілям судової реформи.

Відповідно, і зусилля НААУ щодо захисту прав адвокатів здійснюються за всіма названими напрямами.

— На зимовому засіданні РАУ активно обговорювалося порушення прав адвокатів слідчими суддями, які, даючи дозвіл на оперативно-розшукові дії, не перевіряли, чи є та або інша особа адвокатом. Тоді РАУ звернулася до відповідних органів, аби вони уважніше ставилися до адвокатських гарантій. Чи допомогло? Чи досягнуто порозуміння із судами, прокуратурою в цьому питанні?

— Насправді названу проблему ми обговорювали не раз. Спершу — в липні минулого року, коли масштабні обшуки адвокатів проводили детективи НАБ. У грудні ще раз повернулися до цієї теми.

За законом, до повноважень слідчих суддів належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. На жаль, цей інститут нині часто використовується з іншою метою, тож проглядається втручання й тиск на слідчих суддів у тому числі.

Наслідки відчувають на собі адвокати, чиї законні права та гарантії діяльності порушуються ухвалами слідчих суддів, прийнятими без урахування положень профільного закону про адвокатуру. Ми маємо досить великий масив таких ухвал, де, всупереч закону та КПК, ототожнено захисника та клієнта, дано дозвіл на обшук приміщення адвоката або інші процесуальні дії без урахування особливого процесуального статусу захисника.

Подібні ухвали відкривають доступ правоохоронних органів до інформації, яка становить захищену законом адвокатську таємницю. Причому часто огляду й вилученню піддаються всі матеріали, знайдені в адвокатському офісі або помешканні, вилучаються докази, у тому числі у справах інших клієнтів та інших правників. Протидіяти цьому намагаються ради адвокатів регіонів, які мають процесуальні можливості, надані КПК, бути присутніми на таких обшуках і фіксувати порушення безпосередньо в момент їх учинення.

Масштаби порушень стосовно адвокатів змушують нас звертатися до Вищої ради правосуддя з метою притягнути до дисциплінарної відповідальності слідчих суддів. Адже їхніми діями руйнуються основи незалежної діяльності захисників. 16 лютого цього року РАУ вирішила направити звернення з’їзду суддів, Раді суддів та Асоціації слідчих суддів із закликом дотримуватися положень закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Якщо судовий контроль комусь хочеться перетворити на ручний механізм, то адвокатура не буде пасивно спостерігати за реалізацією такого плану.

«Зміни, які пропонуються, спрямовані на посилення впливу держави на адвокатуру

— Рада адвокатів досить жорстко відреагувала на втручання законодавця в питання встановлення та розподілу адвокатських внесків. На вашу думку, яким має бути доступ до професії адвоката: максимально спрощеним чи, навпаки, тривалим і витратним? Чи потрібно взагалі 30000 адвокатів на 40 млн населення?

— Доступ до професії має гарантувати достатній кваліфікаційний рівень тих юристів, які приходять в адвокатуру. Всіх претендентів ми оцінюємо з точки зору їхніх знань та досвіду, а не фінансової спроможності. Тому сума внеску не є показником професіоналізму й не визначається з метою сприяти чи перешкодити входженню до адвокатури більшої кількості осіб.

Щодо кількості адвокатів, то питання про «потрібну кількість» можна обговорювати, виходячи не з розрахунку на кількість населення, а зі стану дотримання прав людини. На жаль, він викликає стурбованість. Якщо ж переглянути цифри, то у Франції, наприклад, понад 60 тис. адвокатів, у Польщі — понад 36 тис.

Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 №1791-VII в прихований спосіб змінив закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ці зміни обмежили компетенцію адвокатського самоврядування в питанні визначення розміру та способу сплати щорічного внеску та плати за стажування й іспити для нових адвокатів. Спосіб ухвалення цього акта суперечить Конституції, профільному закону, указу Президента, що визначає логіку реформ у сфері правосуддя, та міжнародним зобов’язанням, які гарантують незалежний статус адвокатури.

Крім того, такі законодавчі ініціативи можна розцінити як порушення умов угоди про асоціацію з ЄС, однією з яких було створення системи адвокатського самоврядування в Україні.

Документ, по суті, санкціонує грубе втручання держави в повноваження адвокатського самоврядування, які є основою незалежного статусу інституту адвокатури. Саме тому РАУ була протии ухвалення цього закону. І тут не потрібно вдаватися до маніпуляцій або кидати якісь вульгарні звинувачення у фінансових зловживаннях.

Чинним законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до компетенції з’їзду адвокатів віднесено прийняття рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, визначення напрямів їх використання та відповідальність за несплату внесків (ст.54). Статтею 55 цього акта РАУ надано право встановлювати розмір і порядок сплати щорічних внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, забезпечення їх розподілу й використання (якщо з’їзд адвокатів прийняв рішення про сплату щорічних внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та визначив напрями їх використання). Також відповідно до закону РАУ визначає розмір відрахувань від регіональних КДКА на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Таку зухвалу спробу підірвати конституційні засади діяльності адвокатури автори ініціативи — народні депутати не погоджували з НААУ. Тому 21.12.2016 асоціація звернулася до глави держави з проханням ветувати закон. Проте документ був підписаний 30 грудня й набув чинності. ССВЕ своїм листом до Президента від 23.12.2016 підтримала заклик НААУ про ветування цього акта, посилаючись на те, що внесення змін до законодавства без консультацій з адвокатською спільнотою шкодить демократії, та просила утриматися в подальшому від будь-яких змін профільного законодавства без консультацій з нашою асоціацією. Крім того, в жодній європейській країні розмір адвокатських внесків не

встановлюється на рівні закону.

Ще одна фінансова новела, яку не було погоджено з адвокатурою, — запровадження єдиного соціального внеску для адвокатів, які провадять індивідуальну діяльність. У відповідь багато хто з адвокатів почав зупиняти свою діяльність, оскільки нові податкові умови вважав неприйнятними. НААУ звернулася до Кабінету Міністрів із приводу некоректності податкових змін, які ставлять адвокатів, котрі виконують конституційну функцію захисту, в гірші умови, ніж підприємців, націлених на одержання прибутку.

— Нині в комітеті ВР опрацьовується проект «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (№5359). Потрібна нова редакція профільного закону чи достатньо було б змін до чинного акта?

— Законопроект №5359 пропонує, знову ж таки, втручання в повноваження адвокатського самоврядування, але вже в частині визначення умов доступу до професії. Всі законопроекти такого змісту не можуть розглядатися як прийнятні з тих самих мотивів, що й згадані зміни до ПК стосовно адвокатських внесків. Невтручання в повноваження самоврядування та консультації з офіційним представником професії, а НААУ має такий статус відповідно до закону, є обов’язковими умовами проведення реальної реформи. І це підтверджується міжнародними організаціями, які визначають стандарти професії.

Щодо нової редакції профільного закону. Яка доцільність її прийняття, якщо закон був ухвалений 2012 року, а органи адвокатського самоврядування пропрацювали тільки першу каденцію? Реформа не повинна проводитися тільки заради процесу, вона має бути насамперед націлена на результат. Наразі те, що бачимо, зміни, які пропонуються, спрямовані на руйнування балансів у системі адвокатського самоврядування та посилення впливу держави на адвокатуру. Хоча, якщо виходити з реальних потреб професії, першим пріоритетом удосконалення законодавства має стати захист прав та гарантій адвокатської діяльності.

— Виходить, адвокатуру реформують, не питаючи її, чи потрібно це робити?

— Фактично так. Ви знаєте, що 15.12.2016 робоча група Ради з питань судової реформи при Президентові схвалила текст проекту «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Цей документ ніколи не обговорювався на робочій групі. Він не відображає позиції адвокатської спільноти та її представників у цьому органі. Фактично тривала робота над змінами до профільного закону в рамках робочої групи завершилася підміною результату та непрозорим ухваленням зовсім іншого тексту.

При цьому участь НААУ в робочій групі з питань реформування законодавства про адвокатуру та безоплатну правову допомогу була предметом тривалих переговорів. Адже нам запропонували непропорційно малу квоту для представництва адвокатської професії та органів самоврядування. До самої Ради з питань судової реформи жодного представника НААУ не включено, попри наші абсолютно законні права на представництво в такому органі саме як інституції.

У схваленій робочою групою версії законопроекту містяться численні суперечності та неузгодженості з положеннями чинного законодавства, насамперед з указом Президента «Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки», який прямо передбачає «зміцнення на інституційному рівні НААУ для забезпечення належної професійної діяльності адвокатури, управління юридичними професіями та представництва колективних інтересів адвокатів».

По суті, пропонується розбалансування системи адвокатського самоврядування як механізму регулювання професії, перетворення самої НААУ на декоративний фасад без реальних повноважень і чіткої ролі загальнонаціонального представника адвокатської професії.

«Ми не готові погодитися з тим, що реформа адвокатури буде проведена без участі професійної спільноти та НААУ»

— Утім, є ж і позитиви. Адже конституційна реформа запровадила адвокатську монополію на представництво в судах. Таким чином, Україна стала єдиною країною у світі, де така монополія закріплена на рівні Конституції. Яке ваше ставлення до згаданих законодавчих змін? Це підвищить престиж професії?

— Так, змінами до Основного Закону запроваджено виключне право адвокатів на представництво в судах. І ця новація введена насамперед в інтересах ефективного захисту прав громадян. У результаті реформи всі будуть поставлені в рівні умови в суді, звертатимуться до професійних захисників.

Виключне право адвокатів на представництво в судах — принцип, який діє в США та переважній більшості європейських країн. Багато в чому його адаптація — заслуга й української адвокатури, яка просувала та підтримувала цю реформу, а також отримувала консультації іноземних партнерів щодо її практичної реалізації.

НААУ подала свій експертний висновок до Конституційного Суду з приводу цієї реформи саме як упровадження європейської практики. Виключне право адвокатів на представництво в судах надає українській адвокатурі рівний статус у системі правосуддя з адвокатурами європейських країн. При цьому Україна випередила із цією реформою багато країн Східної Європи й СНД.

Партнери НААУ, насамперед Рада європейських і правових співтовариств Європи — організація, яка представляє більш як 1 млн адвокатів, схвально оцінили цю реформу. Успіх вітчизняної адвокатури вселяє віру в нас міжнародних партнерів. Саме такі результативні зусилля зміцнюють в Європі нашу репутацію як ефективної організації.

Разом з тим у процесі деталізації законодавства є ризики знецінення позитивів конституційної реформи. Таку оцінку можна дати ініціативі запровадити поняття малозначущих спорів на рівні 1 млн грн., на які не поширюється монополія. Це зовсім не відповідає міжнародній практиці. Адже в економічно розвинених країнах малозначущий спір не перевищує кількох тисяч євро.

— Які законодавчі ініціативи підготували члени асоціації? Чи були вони почутими та втіленими в життя?

— Думаю, найбільший масив законодавчих ініціатив НААУ стосувався реформування інституту адвокатури. Коли до коаліційної угоди 2014 року внесли пункт про прийняття нової редакції профільного закону, ми активно долучилися до цієї роботи. У травні того ж року проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення адвокатської діяльності» був направлений до Міністерства юстиції. Документ об’єднував кращі положення вже розробленого в міністерстві проекту та напрацювань робочої групи при НААУ.

Ми виходили з того, що законодавство потребує подальшого вдосконалення, насамперед посилення професійних прав адвокатів, гарантій адвокатської діяльності, принципів верховенства права та змагальності й рівності сторін, а також зміцнення інституційних основ адвокатського самоврядування. На жаль, документ не був направлений до парламенту, а став предметом розгляду робочої групи при Раді з питань судової реформи.

Коли в березні 2016 року рада проводила експертне обговорення за участю НААУ, від нас ще раз було надано зауваження на 145 сторінках до проекту, напрацьованого на той момент. Далі історію змін до профільного закону ви знаєте. Проте ми не готові погодитися з тим, що реформа адвокатури буде проведена без участі професійної спільноти та НААУ як її визначеного законом представника.

Асоціація проводить величезну роботу щодо напрацювання змін до кримінального законодавства. Ми категорично проти тенденції дегуманізації кодексів, яка супроводжується нівелюванням ролі захисника та в цілому обмеженням можливостей захисту прав людини. Наші представники були залучені до робочих груп, які розробляли останні зміни, зокрема проект №5490, і деякі кричущі моменти нам удалося вилучити з тексту.

«Протистояння виникло між тими, хто забезпечує дотримання профільного закону, і тими, хто його порушує»

— З огляду на конфлікти, які останнім часом стрясали адвокатуру, насамперед у столиці, чи можна говорити, що адвокатське самоврядування в Україні відбулося? Взагалі, чи є опозиція в лавах НААУ/РАУ, наскільки вона потужна та впливова?

— Адвокатське самоврядування відбулося, і заперечити цього не можна, посилаючись на будь-які конфлікти регіонального рівня. По-перше, законодавство надає органам самоврядування всі повноваження для розв’язання таких конфліктів. По-друге, треба детальніше подивитися, що лежить в їх основі. А це дуже банальна причина — фінансові зловживання та умисні порушення норм профільного закону.

Якщо КДКА в Києві не було створено відповідно до вимог закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якщо ігнорувалися рішення РАУ, якщо відбувалося безконтрольне використання коштів адвокатів столиці, а велику кількість людей обманули, видаючи їм недійсні документи про складання іспитів та включаючи їх потім до «альтернативного» реєстру, то хіба вищі органи адвокатського самоврядування не мали виправити ситуацію та стати на захист київських адвокатів?

Якщо говорити про протистояння, то воно виникло між тими, хто забезпечує дотримання профільного закону, і тими, хто його порушує.

Базовий принцип полягає в тому, що самоврядування має функціонувати відповідно до вимог закону, а не інтересів окремих осіб.

«Всі наші зусилля були спрямовані на те, щоб адвокатура стала справді незалежною»

— Чим ближче до з’їзду адвокатів, який проходитиме 9—10 червня, тим, очевидно, більше пристрастей розпалюватиметься навколо обрання нового очільника НААУ. Які у вас передбачення щодо цього? Яким повинен бути голова НААУ?

— Таку подію, як з’їзд адвокатів, потрібно розглядати в широкому контексті. Треба адекватно оцінити масштаби загрози незалежності професії та сили тих, хто її становить. Саме з оцінок цих загроз, із можливостей їм протистояти в інтересах адвокатури, з уміння консолідувати адвокатську спільноту перед такими викликами має складатися характеристика кандидата на лідерство в професії. Підготовка до з’їзду іде в спокійному, стабільному режимі, РАУ прийняла весь пакет необхідних рішень, триває організаційна робота. Тому не бачу підстав для негативних прогнозів. Адвокати зроблять зважений та самостійний вибір. У цьому я переконана.

— Ви головуєте в асоціації з моменту її створення. Якщо делегати довірять вам і надалі очолювати НААУ, які завдання ставитимете на найближчий час?

— Голову НААУ обирав установчий з’їзд адвокатів. Тоді тільки формувалися органи адвокатського самоврядування, і відповідальність на лідера покладалася надзвичайна. Мою кандидатуру підтримала адвокатська спільнотою, і я з удячністю оцінюю це як вияв довіри колег.

Тут доречно нагадати, що створення єдиної незалежної професійної організації адвокатів з обов’язковим членством було одним з міжнародних зобов’язань нашої країни. Адже рекомендація Парламентської асамблеї Ради Європи щодо вступу України від 26.09.95 №190 прямо передбачала створення асоціації адвокатів. Виконання цієї вимоги входило й до переліку умов для підписання угоди про асоціацію, коли це питання стояло на порядку денному 2012 року.

Самоврядний спосіб організації адвокатури обговорювали й українські адвокати, але інтерпретації в різних громадських адвокатських організацій були різні, і до 2012 року подано кілька законопроектів. Свій внесок у просування цієї ідеї зробила Спілка адвокатів України, яку я мала честь очолювати. Це перша в незалежній Україні загальнодержавна громадська організація адвокатів, і вона, маючи найбільшу кількість членів, упродовж тривалого часу де-факто відігравала роль національної адвокатcької організації, подавала відповідні напрацювання та спиралася на підтримку з боку професійної спільноти. Очевидно, на момент виборів лідера НААУ ця підтримка дала мені можливість очолити асоціацію.

Думаю, що той шлях, який ми пройшли за 4,5 року, має правильні орієнтири. Всі наші зусилля були спрямовані на те, щоб адвокатура стала справді незалежною, щоб повага суспільства та престиж професії тільки зростали. Маємо для цього весь потенціал: і кадровий, і інтелектуальний, і управлінський. Українська адвокатура повинна реалізувати своє конституційне призначення щодо захисту прав громадян та отримати визнання колег на міжнародній арені. Ми просто не повинні зупиняти цю роботу.

Автор публікації: Лідія Ізовітова

 

Інші публікації автора

Вестник:№6 червень 2017 - Вісник;
Річний звіт НААУ 2016 блок;
Про НААУ Вісник;
Партнерська програма 2017;
ВША;
Стратегія розвитку НААУ до 2020;
НеВестник 5;
НеВестник 4

Будьте проінформовані

Залишайтеся в курсі останніх новин, публікацій та заходів нашої організації, а також отримуйте актуальні правові огляди з коментарями юристів

Категорії

Бажаєте розмістити Публікацію

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл

НААУ вітає Вас на новому сайті!

Ця онлайн-платформа розроблена відповідно до структури глобального корпоративного сайту та сприяє кращому розумінню компетенції та напрямків діяльності Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Сайт демонструє наше прагнення відповідати найвищим інформаційним стандартам сучасності. За його допомогою асоціація має змогу активно взаємодіяти із кожним користувачем.
Запрошуємо почати ознайомлення з порталом

Дізнатись що нового? Почати користування