"Павутина" для адвокатури

«Закони - це павутина. Великі мухи через неї прориваються, а дрібні – застрягають» Монтеск’є.

Схвалення Указом Президента України від 20.05.2015 р. № 276 2015 Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 рр. не могло залишити осторонь і інститут адвокатури. Тим більше, що ми розуміли недосконалість  прийнятого Закону України  «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка з одного боку, стала наслідком двадцятирічного прагнення адвокатської спільноти   перетворити адвокатуру у всеукраїнську недержавну некомерційну неприбуткову професійну організацію. Але з іншого,  його недосконалість  проявилася хоча б тому, що до ухвалення нашого профільного  був прийнятий інший Закон, яким було передбачено створення в країні  інституту безоплатної правової допомоги (далі в тексті – БПД).

Хоча, як адвокат із 35 річним стажем, хочу нагадати, що такий вид допомоги існував у всі часи. Правда, у різних формах,  без  визначеної  системності, яка, на мій погляд, дещо нагадує модель підконтрольності із боку Міністерства юстиції, яка існувала в адвокатурі України до 1993 року. Зокрема, вона включала можливість перевірки не тільки  розміру одержаного  адвокатами  гонорару та  якості надання  юридичної допомоги, але навіть їх правової позиції.

Незважаючи на підписання Меморандуму про співпрацю між Національною асоціацією адвокатів України та Міністерством юстиції України у сфері надання БПД, яке відбулося 19.11.2013 р., ми, адвокати продовжували вбачати в існуванні цього виду допомоги  перший крок влади, який був зроблений для удержавлення інституту адвокатури.  Та, на жаль, як виявилося згодом, не помилилися.

Адже  більш серйозною стала ця загроза після розміщення на офіційному сайті Ради з питань судової реформи проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Хочу нагадати, що позиція адвокатської спільноти Закарпаття із цього приводу була повно та конструктивно висвітлена у декількох публікаціях Голови Ради Олексія Фазекоша, включаючи також і його виступ на Конференції 25.03.2016 р., яка відбулася із приводу обговорення цих змін у м. Києві.

Вона зводиться до наступного: лише ми, адвокати, як само зайняті особи, маємо відповідати за розробку змін до профільного закону, а не ставати «заручниками»  уряду, інших будь-яких органів влади чи політичних сил.

Шановні колеги! Нам слід усвідомити, чим стане своєрідна «павутина» для адвокатури, залежить лише від нас самих. Адже нам є чим пишатися. Незважаючи на негативні тенденції, які ще існують із приводу порушень професійних прав та гарантій адвокатів, наприкінці 2015 р., стратегія розвитку адвокатури, яка стала наслідком продуктивної, виваженої,  мудрої діяльності керівництва НААУ  на чолі із Лідією Ізовітовою, одержала високу оцінку міжнародної правової спільноти, оскільки НААУ набула членства в Міжнародній  асоціації юристів (ІВА). Наш  шанований  лідер нещодавно представила оцінку стану адвокатури в Україні Постійному комітету Ради адвокатських та правових товариств Європи (ССВЕ); заступник Голови НААУ В. Гвоздій та заступник Голови комітету по міжнародних зв’язках Іван Гречківський вперше взяли участь у 44 Конференції президентів адвокатських асоціацій Європи.

Ця та інша потужна міжнародна підтримка є важливою із огляду на те, що багато  зовнішніх  факторів продовжують протидіяти  успіхові НААУ.

В цей складний час, коли на кону стоїть самий  факт подальшого  існування незалежної адвокатури, ми повинні прикласти колективні зусилля, щоб зберегти наш базовий принцип, який набагато важливіший, ніж власні амбіції, застарілі чи нові образи, чи чиїсь локальні нездійснені амбіції.

     ПРО АВТОРА

Автор публікації: Нінель Масяк

Нінель Масяк

Адвокат, член ВКДКА, Заступник голови Закарпатського відділення Спілки адвокатів України