Рецензування результатів судових експертиз і експертних досліджень та звіт про оцінку майна в адвокатській діяльності | НААУ

Головна цитата

Адвокат відповідно до ст. 20 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання умов договору.

Публікація

Рецензування результатів судових експертиз і експертних досліджень та звіт про оцінку майна в адвокатській діяльності

17:22 Ср 10.02.16 Автор : Віоллета Федчишина 11328 Переглядів Версія для друку

В сучасних умовах зростаючої ролі правосуддя в Україні, коли принцип процесуальної рівності і змагальності сторін стає панівним, на практиці в адвокатській діяльності при виконанні прийнятого на захист доручення, особливої актуальності набуває роль судової експертизи, виключною цінністю якої є дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів попереднього розслідування чи суду.

З метою встановлення фактів, які мають доказове значення, потреба у правильному формуванні експертних задач при призначенні науково обґрунтованих судових експертиз і експертних досліджень, які оформляються у  відповідності до вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за № 53/5 (далі – Інструкція № 53/5), зростає.

В Україні експертними дослідженнями охоплено біля восьмидесяти напрямів в різних галузях знань. Це, зокрема, криміналістичні, інженерно-технічні, економічні, товарознавчі, у сфері інтелектуальної власності, екологічні, психологічні та інші експертизи. Особа, що призначає експертизу, керується законом і оцінює висновки по своєму внутрішньому переконанню, основаному на всесторонньому, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.

Хоча висновок експерта не є особливим доказом і оцінюється за загальними правилами оцінки доказів, однак до його оцінки потрібен специфічний підхід, оскільки цей доказ обґрунтований спеціальними знаннями, якими не володіють суб’єкти призначення експертизи.

На перший погляд оцінка доказів може здаватися чимось незначним, оскільки не торкається суті висновків дослідження і пов'язана лише з формальною стороною  документа, однак, така думка є помилковою.

Непоодинокими є реалії адвокатської практики, коли по результатах надання до суду експертного дослідження із не об’єктивними висновками, суд може винести необ’єктивне рішення, а оскільки суддя не володіє спеціальними знаннями, не завжди в змозі прислухатись до однієї із сторін або повноцінно дослідити і оцінити наданий висновок. Саме це зумовлює необхідність перевірки дотримання сукупності деталей щодо правильності алгоритму дослідження, обґрунтованого застосування методики або методичних рекомендацій, порядку дослідження і проведених розрахунків, відповідних нормативних або наукових джерел. Забезпечити це може  рецензування висновку судового експерта або експертного дослідження.

Що ж таке рецензія?

Рецензія (в перекладі з німецької «rezension», з латинської «recensio», з английської «review») означає огляд, повідомлення, деяку оцінку, відгук.

В Україні рецензії на висновки складаються з дотриманням Порядку проведення рецензування висновків експертів та висновків експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 5.05.2015 № 775/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6.05.2015 за № 605/27050 (далі – Порядок рецензування).

Рецензія містить розгорнуту характеристику висновку з точки зору його відповідності вимогам законодавства про судову експертизу та застосування методів і методик проведення судових експертиз (п.2.5 Порядку рецензування).

Метою рецензування висновків є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків (п. 1.2. Порядку рецензування).

При проведенні рецензування висновку експерта ретельно вивчаються методики проведення дослідження та інші нормативні документи, зміст рецензованого висновку, його форма та наявність необхідних відомостей, дій експерта (наявність необхідних клопотань та ін.), чого не можуть в повному обсязі зробити судді, слідчі, сторони по справі або їх представники, оскільки, як вже зазначалося, для цього необхідні спеціальні знання.

Рецензування висновку судового експерта – дія не процесуальна і не регульована жодними нормами, і такий документ як рецензія на висновок судового експерта не має доказового значення.

Проведення рецензування висновків експертів за дорученням Міністерства юстиції України щодо висновків, складених судовими експертами, що не є працівниками державних спеціалізованих установ, забезпечується керівником науково-дослідної установи судових експертиз Міністерства юстиції України – тобто, Київського, Харківського імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса, Львівського, Донецького, Дніпропетровського або Одеського НДІ судових експертиз, Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності) (далі - НДУСЕ).

Рецензування висновків експертів може проводиться не всіма співробітниками НДУСЕ, а виключно тими, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено поданий на рецензування висновок, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи (п. .1. Порядку рецензування), із подальшим  обов’язковим обговоренням на засіданні відповідного структурного підрозділу. Про це у рецензії робиться відповідний запис, який посвідчується підписом керівника структурного підрозділу із зазначенням номера протоколу та дати проведення засідання.

В законодавстві України дефініція терміну «рецензування висновків судових експертиз» відсутня: в жодному процесуальному кодексі, в жодному законі України, і в Законах України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»,  «Про судову експертизу» зокрема, її немає.

Лише загальні вимоги до рецензування звіту про оцінку майна визначено Постановою КМ України «Про затвердження Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав"» від 10 вересня 003 р. № 1440 (далі – Стандарт № 1).

Норми Стандарту є обов'язковими для  застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також  при здійсненні рецензування звітів про оцінку майна.

Щодо особливостей рецензування звітів про оцінку майна

Рецензування  звіту  про  оцінку  майна полягає   у   неупередженому   об'єктивному розгляді  оцінки  майна особою,  яка відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва (п. 63 Стандарту № 1). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна)  може виконувати:

  - оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної  діяльності з оцінки майна;  

  - експертні ради, що спеціально створені саморегулівними  організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації; 

  - оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України,  а також інших органах (ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Підставою  для  проведення  рецензування  є письмовий запит  до осіб,  які мають право здійснювати  рецензування  звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

У рецензії повинні зазначатися:

- підстави проведення рецензування;

- повна назва звіту про оцінку майна, що був об'єктом рецензування,  відомості про його виконавців, їх кваліфікацію та висновок про можливість  проведення зазначеними особами оцінки майна відповідно до правових  вимог провадження професійної оціночної діяльності;

- строк проведення рецензування і дата підписання рецензії;

- висновок про обґрунтованість вибору виду вартості та її відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна;

- висновок про зібрані виконавцем звіту про оцінку майна вихідні дані та іншу інформацію (їх повнота, достатність для проведення оцінки майна та розкриття у звіті);

- висновок про відповідність і правильність застосування під час  проведення  оцінки методичних підходів,  методів та оціночних  процедур  з  урахуванням мети і бази оцінки, обґрунтованість використаних припущень.

Рецензія може містити перелік аргументованих рецензентом зауважень до звіту про оцінку майна, у тому числі застереження про можливість впливу цих зауважень на достовірність оцінки майна. (п. 65, 66 Стандарту № 1).

Рецензія повинна містити лише висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його  використання  з  відповідною  метою, у тому числі  про достовірність оцінки   майна, який слід класифікувати за такими ознаками:

- звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів  з оцінки майна;

- звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули  на достовірність оцінки;

- звіт не повною  мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні  недоліки,  що вплинули  на достовірність оцінки,   але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків;

- звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна,   є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Рецензія не повинна містити власного висновку про вартість об'єкта оцінки (п. 64 Стандарту № 1).

Відповідно до Інструкції № 53/5 одним із основних завдань оціночно-будівельної експертизи є визначення відповідності виконаної оцінки нерухомого майна (поліпшень земельної ділянки) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам. При призначенні рецензування висновку про вартість об'єкта оцінки адвокату можна ставити такі питання:

Чи відповідає виконана оцінка нерухомого майна (зазначити об’єкт) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам? (питання із редакції п. 5.2 глави 5 розділу II наказу № 53/5 в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1350/5 від 7.07.2015).

Чи є оцінка, отримана на підставі досліджуваного Звіту, обґрунтованою: об’єктивною, якісною і професійною?

Чи відповідає наданий Звіт про оцінку нормативним вимогам?

Чи має місце заниження (завищення) оцінки майна?

Чи є підстави для визначення  оцінки вартості, отриманої на підставі наданого Звіту, недійсною?

Чи обґрунтовано оцінщиком (…) або суб’єктом оціночної діяльності проведено оцінку майна?

Чи обґрунтованим є вибір бази оцінки та виду вартості?

Чи обґрунтованою і повною є вихідна інформація про об’єкт оцінки і ринкову вартість?

Чи повним є аналіз найбільш ефективного використання об’єкта?

Чи повним і обґрунтованим є застосування у Звіті методичних підходів, методів і оціночних процедур?

Чи підтверджуються висновки про оцінку вартості об’єкта даними, отриманими по результатах проведених розрахунків різними методами (підходами)?

По результатах такого дослідження експерт зможе прийти до висновку про наявність факту заниження або завищення вартості, чи про неможливість надання висновку.

Тобто, для виконання якісного і обґрунтованого рецензування Звіту про оцінку нерухомого майна адвокату, із врахуванням нормативних вимог до рецензування, необхідно в повному обсязі сформувати обґрунтований перелік питань.

Щодо особливостей рецензування висновків судових експертів і експертних досліджень

Рецензувати експертний висновок також може лише спеціаліст, який володіє такими ж спеціальними знаннями, як і експерт, який проводив дослідження.

Починається рецензування висновків експертів з оцінки вступної частини, яка перевіряється по наступних критеріях:

- повнота і чіткість опису об’єктів, що надійшли для дослідження;

- формулювання відповідності питань, поставлених перед експертом у документі про призначення експертизи, а також питань, що вирішувались з ініціативи експерта, відповідно до редакції, визначеній Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства  юстиції України від 08.10.1998 № 53/5;

- повноти даних, що стосуються особи експерта та його кваліфікації;

- обґрунтованості клопотань про надання додаткових матеріалів.

Рецензентом вивчаються питання, які ставляться перед експертом із врахуванням компетенції, обмеженої рамками спеціальних знань, що характеризують відповідність кваліфікації спеціаліста із визначеної галузі знань, зазначених в свідоцтві про присвоєння йому кваліфікації судового експерта, що підтверджується відомостями, внесеними до Реєстру атестованих судових експертів України.

Важливість правильності формулювання питань визначається не лише межами дослідження, але:

- напрямами та повнотою дослідження, використанням відповідних методик;

- необхідністю вирішення додаткових питань за ініціативою експерта;

- наявність і повнота наданих додаткових матеріалів на клопотання експерта.

Помилки процесуального характеру зазначаються рецензентом при порушенні процесуальної процедури експертного дослідження, наприклад: дослідження експертом питань, що виходять за межі компетенції; самостійно отримані по власній ініціативі матеріали або зразки.

При рецензуванні дослідницької частини висновку судового експерта або експертного дослідження підлягають аналізу:

- правильність та обґрунтованість вибору схеми дослідження, методів і методик дослідження, послідовність застосування методів, відповідність сучасному стану методичного забезпечення певного виду судової експертизи;

- дотримання логічної послідовності викладення, взаємозв'язку між окремими етапами дослідження; дотримання термінологічної точності в описуванні ходу та результатів дослідження;

- повнота дослідження - достатність встановлених ознак для формулювання висновку;

- наявність та обґрунтованість експертної оцінки результатів дослідження;

- якість, наглядовість та переконливість наявних ілюстрацій, додатків, табличного матеріалу.

В резулятивній частині висновку надаються відповіді на питання, поставлені на вирішення експертизи, тобто, викладаються висновки – коротка, точно сформульована, така, що не допускає неоднозначного тлумачення відповідь експерта на поставлене питання.

Серед критеріїв визначення при рецензуванні глибини заключної синтезуючої частини підлягають аналізу:

- аргументованість висновків;

- обґрунтованість висновків;

- ступінь відповідності результатам дослідження та поставленим питанням.

Основою характеристики якісного висновку проведеного експертом дослідження є його достовірність, тобто повнота наукової обґрунтованості, відповідності застосування нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз (методичних рекомендацій), підтвердження обґрунтованості їх дотримання експертом під час складання висновку.

Як свідчить адвокатська практика, основними причинами призначення рецензування висновків експерта можуть слугувати:

- необґрунтоване або помилкове застосування тих або інших методів дослідження;

- застосування недіючих або таких, що втратили чинність нормативних актів;

- некваліфіковане використання експертом експертної техніки;

- порушення вимог методики проведення процесу дослідження і формування висновків експерта;

- необ’єктивності оцінки виявлених в процесі проведення дослідження ознак;

- при очевидній недостатності матеріалів відсутність клопотань про надання додаткових документів або матеріалів для дослідження;

- некомпетентність;

- відсутність наукового або логічного обґрунтування виявлених ознак, яке не підводить до кінцевих висновків;

- упередженість експерта, а також умисність його дій;

- наявність суттєвих орфографічних, граматичних або інших помилок у висновку експерта.

Оскільки при рецензуванні підлягають підтвердженню або запереченню уже складені висновки, це унеможливлює усунення виявлених помилок, неточностей або невідповідностей.

Рецензія може бути оскаржена виконавцем, тобто, судовим експертом, що виконував дослідження - експерт вправі не погоджуватись з рецензентами та висловлювати свою позицію.

За складену рецензію на висновок експертизи рецензент не несе відповідальності, оскільки рецензія, по своїй суті, не є процесуальним документом, не містить жодного імперативу.

Безперечним завжди буде одно: рецензія не може замінити висновок експерта.

Резюме про результати  рецензування висновків судових експертиз, експертних досліджень і  звітів  про  оцінку  майна

В адвокатській практиці слід розрізняти порядок рецензування висновків судових експертиз, експертних досліджень і рецензування  Звітів  про оцінку майна (Актів оцінки).

Рецензування висновку судового експерта – це процес об'єктивного розгляду,  дослідження наданого висновку шляхом короткого аналізу для забезпечення переконання в точності і достовірності викладення процесу дослідження та оцінки результатів дослідження.

Процесуальні можливості адвоката при вирішенні питання про призначення експертизи досить широкі.

З позиції достовірності оцінки наукової обґрунтованості результатів дослідження, висновки повинні бути об’єктивними та відображати і позитивні, і негативні аспекти роботи. Адже висновки, які не можна вважати достовірними, не лише не мають ніякої цінності для ініціатора його призначення, але і дезінформують його.

Рецензент не вправі здійснювати оцінку висновку експерта як доказу по справі, оскільки це є виключною прерогативою суду, а проводить аналіз висновку експерта з точки зору його наукової та методичної обґрунтованості, відповідності рекомендаціям, виробленим загальною теорією судової експертизи, дотриманням вимог законодавства, що регулює судово-експертну діяльність.

Таким чином, рецензія не може замінити висновок судового експерта, висновок експертного дослідження або висновок про оцінку майна.

Рецензія — це суб’єктивна думка рецензента, яка базується на певних об’єктивних даних, викладених у висновку судового експерта.

Рецензія не є висновком експерта, як передбачено процесуальним законодавством, але дає можливість адвокату ознайомити всіх учасників судового розгляду з аналізом рецензента щодо відповідності результатів дослідження, аргументованості та обґрунтованості  висновків.

Відповідно, суть надання адвокатом результатів рецензування полягає в більшій ймовірності обґрунтованості оскарження висновку експерта або експертного дослідження при клопотанні про призначення експертизи (повторної експертизи).

 

     ПРО АВТОРА

Виджет автор публікації

Інші публікації автора

Вестник:№1-2 січень-лютий 2024 - Вісник;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Стратегія НААУ 2021-2025;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Категорії

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл