Як гарантувати право людини на захист у суді? | НААУ

Головна цитата

Дуже часто суди сприймають окремі норми не у їх системі, а шукають у правових приписах буквального роз’яснення, а деякі судді взагалі не зважають на принципи кримінального процесуального закону, і діють за принципами старого доброго КПК. З такою ситуацією я зіштовхнулась у Київському районному суді міста Одеси, коли колегія суддів не бажала усвідомлювати дію принципу рівності учасників процесу, та самостійно ініціювала продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, демонстративно ставши на бік сторони обвинувачення.

Публікація

Як гарантувати право людини на захист у суді?

12:37 Ср 20.01.16 Автор : Ганна Боряк 3080 Переглядів Версія для друку

Численні нарікання на новий кримінальний процесуальний закон не завжди обґрунтовані. Адже його побудова принципово відрізняється від КПК 1960 року, і різниця не стільки у підходах, стільки у принципах, які сповідує даний закон.

Дуже часто суди сприймають окремі норми не у їх системі, а шукають у правових приписах буквального роз’яснення, а деякі судді взагалі не зважають на принципи кримінального процесуального закону, і діють за принципами старого доброго КПК. З такою ситуацією я зіштовхнулась у Київському районному суді міста Одеси, коли колегія суддів не бажала усвідомлювати дію принципу рівності учасників процесу, та самостійно ініціювала продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, демонстративно ставши на бік сторони обвинувачення.

Отже, в основу нового КПК закладені  принципи, які мають переважну юридичну силу над іншими нормами процесуального закону, вони по суті становлять дух закону, з них же суди повинні виходити при здійсненні судочинства. В інакшому випадку, коли спотворений зміст закону, кримінальний процес перетворюється у пафос, захиснику подекуди, у такому суді просто немає що робити, бо втрачається сенс його роботи.

Так вийшло у справі в обвинуваченні М. у Київському районному суді міста Одеси за ч. 3 ст. 307 КК.

Мало того, що за обвинувальним актом М. значиться, як підозрюваний, так сам документ сформульований стороною обвинувачення таким чином, що годі розібратися що мало на увазі досудове розслідування, коли обирало правову кваліфікацію для М. Документ звучить так: особа А. продала наркотичний засіб особі С., а тому М. зберігав та продав наркотичний засіб.

Усі мої звернення до суду про відсутність такої складової  при обвинуваченні М. за ч. 3 ст. 307 КК, як дії та причинно-наслідковий зв'язок, викликають у колегії суддів лише роздратування і колегія, забуваючи навіть згадати у своїй ухвалі про продовження строків тримання під вартою, про правову позицію захисту, - продовжує автоматично арешт.

Ст. 331 КПК України встановлює порядок обрання, скасування або зміну запобіжного заходу у суді.

 Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

 Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У контексті згаданих принципів кримінального процесуального судочинства, стаття 331 КПК України судом застосовується без дотримання принципів рівності і диспозитивності.

Так, вказана стаття дає право суду лише на розгляд питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою (норма матеріального права), однак, залишається не змінною процедура подання клопотань (норма процесуального права) сторонами кримінального провадження, яка встановлена главою 18 КПК України, до якої кореспондує ч. 2 ст. 331 КПК.

Суд не може вільно тлумачити зміст норми процесуального закону, тим більше, надавати явну та демонстративну перевагу прокурору, забуваючи про рівність учасників процесу, коли суддя Київського суду Одеси запитує, чи переконав захист прокурора, ніби захист повинен переконувати його, а не суд.

У контексті принципу диспозитивності, зокрема п. 3 ст. 26 КПК, де суд може вирішувати лише питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, невмотивована позиція суду щодо продовження строку тримання під вартою без відповідної ініціативі у формі письмового клопотання сторони обвинувачення з наданням доказів, які можуть бути спростовані стороною захисту, є ознакою упередженості суду, грубого порушення права на захист, та такий суддя підлягає негайному відводу (п. 1.4 ст. 75 КПК).

При цьому, ухвала суду про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому оскарженню не підлягає, тому стоїть питання: чи варто клієнту «почекати» у СІЗО, поки справа піде у апеляцію, де не факт, що судді так само будуть ігнорувати принципи процесуального процесу, чи справа дійде до ВССУ, де можливо, розберуться. А допоки «автоматично» заарештований втрачає час та здоров’я, а марні зусилля його адвоката реалізувати право на захист у межах правового поля, часто-густо дратують суддів. Як у таких випадках гарантувати права людини у суді, що скажуть керівники судової гілки влади?

   

     ПРО АВТОРА

Виджет автор публікації

Інші публікації автора

Вестник:№1-2 січень-лютий 2024 - Вісник;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Стратегія НААУ 2021-2025;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Категорії

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл