З’їзд має обрати членів ВРП без маніпуляцій як своє законне право– Лідія Ізовітова

Голова НААУ, РАУ закликала делегатів з’їзду адвокатів обрати представників адвокатури до Вищої ради правосуддя у демократичний спосіб і без впливу маніпуляцій тлумаченням законодавства.

Про це Лідія Ізовітова сказала у доповіді на з’їзді адвокатів.

«До складу Вищої ради правосуддя ми обираємо двох представників, до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії – одного представника. Вони мають обратися у демократичний спосіб. У чому виявився тиск на адвокатуру як інститут. Є багато публікацій, що до складу ВРП серед 5 кандидатів, які зареєстровані, є наші колеги-адвокати Павло Гречківський і Олексійй Маловацький.  І так як вони виконують повноваження членів ВРП, то вони вдруге, на погляд деяких, не мають права балотуватися. І про це вже два тижні ми читаємо в інтернеті в пресі по телебаченню. Дуже не хотілося, щоб  з цього приводу були спекуляції. Ми повинні розуміти що … ми з вами професійні юристи. Наукові висновки з тлумаченням норм законодавства знаходяться у вас в матеріалах», - сказала Голова НААУ.

Делегатам зїзду роздані науково-консультативні висновки Інституту законодавства Верховної Ради, Інституту держави і права імені Корецького та доктора юридичних наук Юрія Волошина. Науковці спільні у тлумаченні застосування обмежень ст. 131 Конституції України та ст. 5 закону «Про Вищу раду правосуддя».

Зокрема, правознавці зазначили, що обмеження, які встановлені ч. 5 ст. 131 Конституції України у редакції Закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 р., ч.2 ст. 5 Закону «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 р., за якими одна й та сама особа не може обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два строки поспіль… застосовуються до осіб, які були обрані (призначені) до Вищої ради правосуддя після 15 березня 2017 р. - дня створення Вищої ради правосуддя та здійснюють свої повноваження протягом чотирирічного строку.

Правознавці вважають, що перехідні положення Конституції та профільного закону надавали членам Вищої ради юстиції можливість здійснювати повноваження членів Вищої ради правосуддя до 30 квітня 2019 року з моменту набуття чинності закону про Вищу раду правосуддя, тобто, з 15 березня 2017 року. Відтак, вони перебували в «усіченому статусі» і не здійснювали повноваження повний конституційний 4-річний термін як члени ВРП.

Саму Вищу раду правосуддя науковці визначають як відмінний орган від Вищої ради юстиції за обсягом повноважень і є новим органом в судовій системі України.

Експертиза ґрунтується на комплексному аналізі законодавства – власне законі про ВРП, Конституції України, в редакції від 30.09.2016, рішеннях Конституційного суду у справі N 1-7/99 від 9 лютого 1999 року та від 25 грудня 2003 р. № 22-рп/2003, законі «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 р., рішенні Вищої ради юстиції від 12 січня 2017 р. № 11/0/15-17, Конституції України в редакції від 22.02.2014 року, законах «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08.04.2014 року та «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» № 1401-VIII від 02.06.2016 року.