Круглий стіл «Люстрація: шлях в Європу?»

19 лютого 2015 року відбувся Круглий стіл «Люстрація: шлях в Європу?», організований Національною асоціацією адвокатів України за ініціативи громадських організацій «По захисту прав людини», «Рада юристів України», «Правовий захист землекористувачів», благодійної організації міжнародний благодійний фонд «Патріоти України».

Основною метою заходу було обговорення Висновку Венеціанської комісії від 16.12.2014 року щодо Закону України «Про очищення влади» (Закон про люстрацію), відповідність прийнятого Закону принципам Верховенства права та Конституції України,  знаходження  шляхів захисту прав людини через усунення порушень встановлених Венеціанською комісією.

Участь в обговоренні взяли представники Ради суддів України, Ради суддів господарських судів, Вищого господарського суду України, Конституційного суду України, Окружного адміністративного суду м. Києва, судді апеляційних і міських судів, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, Проекту ОБСЄ в Україні, Фундації «Відкритий діалог», адвокати, незалежні експерти та громадські діячі.

Під час проведення круглого столу учасники наголошували на важливості процесу люстрації в нашій країні та на тому, що проведення цього процесу повинно відповідати Конституції.

Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова, зазначила:
«Люстрація – це політична воля держави, яка знайшла відображення в законі. Чи відповідають визначені законом механізми та інструменти люстрації Конституції України, положення якої мають найвищу юридичну силу та принципу верховенства права?

Перш за все, адвокатів бентежить запровадження законом принципу колективної люстрації без механізмів судового захисту прав окремого громадянина, до якого вживаються люстраційні заходи: на працю,  соціальний захист тощо.  Впевнена, що норми закону про люстрацію мають застосовуватись індивідуально, після відповідної перевірки спеціально створеним незалежним органом, а не органом державної виконавчої влади. Особи, яких звільнено на підставі закону про люстрацію,  повинні мати право на звернення до суду за захистом своїх конституційних прав і свобод людини безпосередньо на підставі Конституції України. Наразі ці конституційні   гарантії суцільно порушуються, а на суди вчиняється відвертий тиск з метою недопущення до судового захисту осіб, яких звільнено на підставі закону про люстрацію, вважаючи що цим законом судовий захист не передбачено. Адвокати позбавлені можливості у повній мірі надавати правову допомогу в суді  звільненим на підставі цього закону громадянам відповідно до статті 59 Конституції України. Тому чинний Закон про люстрацію потрібно привести у відповідність до Конституції України, Міжнародного пакту про громадські та політичні права, знищити перепони до судового захисту громадян. У повній мірі врахувати висновок Венеціанської комісії, яким поставлено під сумнів демократичні зміни у нашому суспільстві».

Учасники круглого столу піддали критиці автоматичне звільнення усіх на підставі закону про люстрацію, відсутність індивідуальної відповідальності. Через відсутність індивідуального підходу до перевірки осіб, які підпадають під люстрацію, на посадах залишаться ті особи, які порушували права людини, які були причетні до порушень прав людини під час подій на Майдані.

Громадські діячі, присутні на заході, вказали, що процес не є відкритим, а саме цього чекали вони. Громадськість не допускають до цього процесу, хоча вони володіють доказами причетності посадовців до підриву національної безпеки і оборони України, порушення прав людини під час подій Майдану. Вони не погоджуються з тим, що за події на Майдані повинні відповідати лише судді. «Відповідальність повинні понести всі чиновники, кожен прокурор, який здійснював контроль над кримінальним провадженням, який вимагав застосування найтяжчих запобіжних заходів, який підтримував обвинувачення, кожен міліціонер, кожен слідчий. Процес люстрації відволікає від покарання цих осіб, саме наявність індивідуального підходу змінить ситуацію. Законом про люстрацію маніпулюють, вважаючи, що прості люди не можуть читати закону. Ми за індивідуальну відповідальність», - наголосив Дмитро Павліченко.

Представник Міністерства юстиції Дмитро Димов у своєму виступі підкреслив, що в учасників круглого столу склалося хибне враження щодо проведення люстрації та підходів до цього процесу: «Служба в органах государственной власти не право, а привилегия»,  а також вказав, що люстрація не має ніякого відношення до індивідуальної відповідальності осіб яких звільняють за цим законом.

Під час обговорення проблем проведення люстрації неодноразово зверталася увага учасників заходу на те, що громадськість не довіряє Міністерству юстиції такий важливий процес, оборювались, що в офіційних інтерв’ю Міністр відкрито говорить про тиск на суд в процесах, які стосуються люстрації.

Зверталася увага на те, що Міністерство юстиції отримало обличчя люстратора, саме так його сприймають звичайні громадяни.

Віктор Соловйов, професор кафедри державного управління КНУ ім. Т.Г. Шевченка зазначив: «Чи потрібна люстрація? Безумовно потрібна! Відповідно до закону про люстрацію, важливу роль в здійсненні цього процесу повинно бути  покладено саме на суди, саме суд повинен визначити чи брала ця особа участь в узурпації влади, чи дійсно ця особа подала недостовірні відомості про наявність майна. Але що ми маємо: суди знаходяться в такому стані, що не можуть виконати поставлену на них функцію».

Наголошувалось на ризиках, які настануть для нашої країни в результаті дії такого закону, адже особи,  звільненні за процедурою  чинної люстрації через певний час будуть поновлені на своїх посадах через рішення суду,  у зв’язку із відсутністю процедур захисту, держава перед ними понесе грошову відповідальність, адже безумовно ЄСПЛ задовольнить їх заяви та визнає звільнення порушенням прав людини.

Присутні на заході громадські діячі пропонували  створення окремого органу -  незалежної комісії по проведенню люстрації. Те, що перевірку по закону про люстрацію проводять керівники осіб, які підпадають під люстрацію, а суддів - голови судів, викликає сумнів в якості проведення такої перевірки. З одного боку керівник може «пролюструвати» особу, яка йому чимось не подобається і помститися, а з іншого – приховати підстави для люстрації та залишити на посаді того, хто однозначно підпадає під люстрацію.

Модератор заходу, адвокат Ганна Колесник зазначала: «Закони  про люстрацію написані так, що люстрації, якої чекав народ не відбувається, більше ніж пів року паралізована Вища рада юстиції, не працює Вища кваліфікаційна комісія суддів. Це призвело до ситуації, що народ сам почав проводити «смітникову люстрацію». Довіра до суду, яку повинен був відновити закон стала ще меншою. Суди знаходяться під тиском. З однієї сторони - кримінальні переслідування, що мене як адвоката хвилює, адже і так було важко добитися, щоб рішення суду не залежало від думки прокурора, а тепер суди заганяють в повну залежність від прокуратури. Мене  це не хвилювало б так, якби я знала, що заяви звичайних громадян про винесення суддею неправомірного рішення, так само вносилися прокурорами до ЄРДР та так само р`яно проводилось слідство. Але лише вбачається переслідування окремих суддів. З іншої сторони тиск так званого люстраційного комітету, який сам порушує закон, вчиняє відкрито тиск на суд. Я лише мрію про те, що суди почнуть виносити справедливі законні рішення, але з такою люстрацією, ми отримаємо суд, який виконує замовлення політиків. Народ, бачачи, якими методами діють чиновники, сам починає вчиняти самосуд – «проводити смітникову люстрацію», що є кримінальним діянням. Тепер кожен політик, або злочинець може найняти мітингувальників і отримати рішення суду, яке йому необхідне. Потрібно враховувати, що особи, які стоять з шинами під стінами суду, навіть дуже часто не знають про що справа. На круглому столі прозвучала фраза, що адвокати бояться залишитись без роботи, так як той кому потрібен захист найме краще тих, хто прийде з шинами під суд, а не з доказами і законом в засідання суду. Інший учасник заперечив, що судді на цей рахунок помиляються, так як кожен, хто стоїть з шинами має свого адвоката. Крім того, до мітингувальників не раз зверталися навіть самі судді, які просили допомогти усунути іншого суддю, який їм чимось не подобається. А ось до чого призводить те, що не працюють органи, які можуть прийняти рішення про відповідальність судді за порушення процесу, етики, присяги: ми не можемо навіть реагувати на ці порушення. Хто буде розбирати сотні тисяч скарг, які залишились без розгляду? Судді не бояться відповідальності за порушення закону, а бояться, що вони «не сподобаються» особам, які мають можливість тиснути на них.

Адвокатам з матеріальної сторони не слід боятися люстрації, наших клієнтів стало більше, серед них і судді, і прокурори. Але лякає інше, що цей процес зовсім невілює конституційний принцип верховенства права. Нагадаю, що на Майдані загинули люди, які відстоювали закон, які не змирилися з масовими порушеннями прав людини, які бажали щоб Україна ввійшла до Європи демократичною правовою державою. Нам запропонували люстрацію, як швидке рішення цих проблем. Та ці закони досягають зовсім протилежного.

Ми все-таки будемо вимагати внесення певних змін до закону, щоб перетворити його на дієвий механізм, а не на примару, яку ми зараз маємо. Люстрації бути! І як би її не намагалися приховати за законом про люстрацію, навмисно вводячи в нього норми, які зупиняють цей процес і приховують його від громадськості, ми будемо відстоювати його і у нас є готові пропозиції, як здійснити процес люстрації якісно, з індивідуальною відповідальністю і з залученням громадських організацій. На сьогодні створено робочу групу з доопрацювання пропозицій, які ми самостійно надамо Президенту України, своє бачення процесу люстрації ми донесемо і Венеціанській комісії.», - зауважила Ганна Колесник. 

Організатори заходу закликали привести закон про люстрацію у відповідність до Конституції України із урахуванням зауважень Венеціанської комісії.

Учасники круглого столу однозначно закликали якнайшвидше внести до зміни до закону. Національна асоціація адвокатів України запропонувала надсилати пропозиції для опрацювання робочою групою.