Адвокати Черкаської області звернулися до парламенту щодо неприпустимості проекту 9055

Радою адвокатів Черкаської області спільно з Кваліфікаційно- дисциплінарною комісією адвокатури Черкаської області проведено позачергове спільне засідання у зв'язку із внесенням Президентом України до Верховної Ради України проекту Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 9055.

«Прийняття законопроекту у такому вигляді вважаємо недопустимим через наявність протиріч та логічну непослідовність його положень. Занепокоєння викликає й те, що поряд з рядом позитивних моментів по розширенню повноважень, замість необхідних адвокатам реальних гарантій професійної діяльності, зменшення податкового навантаження, законопроект звужує права адвокатів та створює умови для тиску на адвокатуру з боку держави», - ідеться у зверненні адвокатів регіону до Голови ВР і парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя.

Зауваження до проекту стосуються доступу до професії, який дискримінує правників, що мають намір вступити до лав адвокатури, але не працювали ані суддями ані прокурорами. Такі особи будуть змушені шукати собі адвоката для проходження стажування.

При цьому, далеко не кожен адвокат потребує помічника у вигляді стажера і має можливість оплачувати його роботу. По друге, відсутність стажування, як для окремої категорії осіб, так і для правників протягом запропонованого чотирирічного перехідного періоду, унеможливлює здобуття спеціальних професійних навичок, притаманних професії адвоката, що неминуче призведе до зниження якості правової допомоги.

Окрім того, статтею 9 пропонується запровадити одноступеневу систему перевірки рівня професійної підготовки шляхом проходження особою, яка виявила намір стати адвокатом, письмового анонімного тестування. Але такий спосіб не дозволить перевірити наявність практичних навичок по складанню процесуальних документів, формулюванню правової позиції тощо. Вочевидь, що існуючий на сьогодні двоступеневий спосіб перевірки рівня професійної підготовки, є більш досконалим.

Серед видів адвокатської діяльності, запропонованих у статті 19 Законопроекту, є захист прав, свобод і законних інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Необхідно зауважити, що зміст даної статті не відповідає приписам ст. 59 Конституції України та Рішенням Конституційного Суду України. Як приклад можливо розглядати положення ч. 4 ст. 500 Митного кодексу України, за якими захисник допускається до участі у адміністративній справі на будь-якій стадії провадження, у той час як запропонована редакція профільного закону таке право адвоката обмежує.

Недопустимою є закріплена у ч.9 ст. 23 Законопроекту можливість вимоги про доступ до адвокатської таємниці з боку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Подібні положення нівелюють надання правової допомоги адвокатом по даній категорії справ та не відповідають положенням Конституції України і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Адвокатський запит є одним з найважливіших механізмів у діяльності адвоката, спрямований на збір доказів та отримання необхідної інформації. Норми законопроекту вводять підстави для відмови у наданні інформації на адвокатський запит, передбачають відповідальність за зловживання адвокатом правом на адвокатській запит. Дані положення, поряд із запропонованими змінами до КПК( ст. 22і КПК), дають підстави для тиску на адвоката під приводом дисциплінарного порушення або зловживання ним процесуальними правами.

Можливість залучення слідчим, прокурором або судом поряд з адвокатом за договором адвоката, який надає безоплатну правову допомогу, позбавляє особу права на захист, гарантованого Конституцією України.

Положення ч. 7 ст. 237 і КПК, якими пропонується доповнити КПК, на перший погляд спрямовані на захист адвокатської таємниці, що міститься у певних речах/документах адвоката, які не можуть бути вилучені під час обшуку. Водночас абзац другий даної норми дозволяє слідчому вилучити такі документи у разі якщо у слідчого є сумніви, що вказані речі та/або документи містять адвокатську таємницю. Неважко передбачити, що сумніви у слідчого будуть існувати постійно, що створює підґрунтя для корупційної складової та тиску на адвоката.

Окремо слід відмітити запропоновані Законопроектом підстави сумісництва адвокатської діяльності з іншими видами діяльності. Одним з основних принципів діяльності адвокатури є незалежність. Введення так званих «штатних адвокатів» на державній службі та в органах місцевого самоврядування нівелює незалежність адвокатської професії та завдає нищівного удару по інституту адвокатури як такому. З одного боку, така особа позбавлена можливості здійснювати свою професійну діяльність через обов’язок її зупинити, а з іншого, перебуваючи у службовому підпорядкуванні ряду осіб, не незалежність такого адвоката не можна вести й мови.

Не можливо погодитись й з положеннями Законопроекту, які забороняють здійснювати адвокатську діяльність адвокату, який уклав трудовий договір (контракт) з особою, яка не є адвокатським бюро або об’єднанням. Порушуючи невід’ємне право особи на труд, запропоновані обмеження негативно впливатимуть на розвиток правосвідомості суспільства, профілактики правопорушень тощо.

Непрацездатною в умовах унітарності нашої держави є й запропонована система адвокатського самоврядування. Створення регіональних палат, з визначеним у законопроекті колом повноважень, могло б бути ефективним в державі з федеративним устроєм. Враховуючи кількість адвокатів навіть у невеликих областях, проведення конференцій за участю усіх адвокатів регіону є технічно неможливим. Встановлена можливість ініціювання проведення позачергового з’їзду адвокатів неминуче призведе до утворення дублюючих органів адвокатського самоврядування отже й руйнування адвокатури. За таких умов існуюча система самоврядування, яка доказала свою ефективність, змін не потребує.