Загрози діяльності адвокатури сягнули безпрецедентного рівня - комітет захисту прав адвокатів

У ході дискусії були розглянуті відмінності поняття «відомості, що вносяться до ЄРДР» та обставин, які підлягають розслідуванню; а також практика необґрунтованих підозр і відповідальність за порушення прав людини, які є її наслідком. Приводом для обговорення цих тем стали звернення адвокатів до Комітету в зв”язку з відкриттям проти них кримінальних проваджень з такими порушеннями кримінального процесуального законодавства.

“Ситуація навколо адвокатури патова, вона загрожує національній безпеці. Знищується головний фундамент захисту прав людини — інститут адвокатури”, - констатувала голова Комітету захисту прав та гарантій адвокатської діяльності Ганна Боряк.

Адвокат Віталій Сердюк також оцінив ситуацію як “загрозу правозахисному інституту в вигляді здійсненні умисних системних дій щодо знищення інституту адвокатури в цілому”. Він наголосив на тому, що підставою для таких оцінок є системна робота ряду державних інститутів. При цьому найбільшим порушником професійних прав захисників є Генеральна прокуратура та НАБУ, органи МВС, інші інші правоохоронні органи, в діяльності яких відзначається рекордна кількість порушень прав адвокатів.

В якості прикладів Віталій Сердюк навів повне ігнорування прав та гарантій адвокатської діяльності, випадки фізичного тиску на адвокатів, вбивства адвокатів, які не розслідуються.

“Навіть по справі Грабовського, яка єдина направлена до суду, відповіді на білі плями цієї справи немає. Всі, хто стежить за нею, мають відчуття, що або судять не всіх або судять не тих”, - сказав адвокат. Він також перелічив випадки замахів на адвокатів, погроз розправами, побиття під час слідчих дій, на які немає реагування і які навіть не вносяться в ЄРДР.

Окремо Віталій Сердюк виділив ототожнення адвоката з клієнтом, що заборонено профільним законом. “Адвокат завжди представляється як злочинець, і це робиться представниками правоохоронних органів тому, що так вигідно зробити в очах суспільства і суду”, - сказав він. При чому від публічних заяв ця практика трансформувалася у відкриття кримінальних проваджень проти адвокатів у зв”язку із справами їхніх клієнтів.

“По адвокатах, грубо зловживаючи службовими обов”язками, правоохоронці вносять відомості і фабрикують провадження, щоб здійснювати тиск на адвокатів. Таких випадків багато”, - вважає Віталій Сердюк.

Відповіддю на таку ситуацію, за його пропозицією, має стати як внесення змін до законодавства, так і консолідовані зусилля самої адвокатури по захисту професії. Ідеться про те, щоб розширити склад Комітету захисту прав адвокатів при НААУ, лобіювати законодавчі зміни через народних депутатів, які є адвокатами, та через публічний тиск, привертати увагу суспільства і міжнародних партнерів до незаконного тиску на адвокатуру. На практичному рівні він порадив створити групи оперативного реагування, які прибуватимуть до адвокатів, що потребують допомоги при порушенні їхніх прав, та підтримав ідею адвокатського страйку.

Під час круглого столу було обговорено особливості внесення відомостей до ЄРДР. Ганна Боряк наголосила на тому, що існує практика внесення не відомостей, а обставини, які мають бути встановлені в ході слідства. З іншого боку, добитися внесення відомостей про злочини, які стосуються порушень прав адвокатів, надзвичайно важко. В ході дискусії адвокат Юрій Григоренко повідомив, що жодного обвинувального вироку по справах про втручання в адвокатську діяльність немає.

Адвокат Діана Назаренко назвала застосування 214 статті КПК можливістю тиску з боку правоохоронних органів, якщо допускається суб”єктивне тлумачення приписів цієї статті. У Резолюції учасники круглого столу закликали до безумовного виконання цієї статті КПК, що підвищить можливості захисту громадян і буде зменшено навантаження на суди, коли громадяни вимагають рішенням суду вносити відомості до ЄРДР.

Другою темою круглого стало стала практика вручення необґрунтованих підозр, в тому числі і у справах проти адвокатів. При цьому адвокат Олег Клименко нагадав, що практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що необґрунтовані підозри є порушенням права на захист. Прикладом відкриття кримінального провадження на підставі необґрунтованої підозри є справа проти адвоката Чебердіна, в якій відсутні відомості про час, місце та власне вчинення протиправних дій. Ганна Боряк констатувала, що обґрунтованість підозри має перевіряти суд, проте пов”язаність цього поняття до поняття про склад злочину не практикується при таких оцінках.

“В тексті пишеться те, що висновок про склад злочину зробити не можна, але це проходить через слідчих суддів, і за це ніхто не несе відповідальності”, - наголосила Ганна Боряк. Адвокат Юрій Григоренко в цьому контексті вказав на те, що при продовженні запобіжних заходів, застосованих на підставі такої підозри, стороною обвинувачення мають бути наведені обґрунтування тих ризиків, які були враховані при прийнятті першого судового рішення. “При обранні запобіжного заходу, при продовженні запобіжного заходу судді заплющують очі на те, що підозра не обґрунтована. Доки слідчі судді будуть так здійснювати судовий контроль, ситуація не зміниться”, - вважає адвокат.

Адвокат Діана Назаренко назвала способом притягнення до відповідальності за такі дії звернення до ЄСПЛ, тому що ефективних заходів в українському законодавстві немає. Адвокат може подавати скарги про неправомірні дії, звертатися до кваліфікаційної комісії прокурорів або суддів, а також звертатися із заявою про вчинення кримінальних правопорушення за перевищення повноважень. “Повідомлення про підозру має підкріплюватися належними та допустимим доказами і здійснюватися в межах законодавства”, - констатувала Діана Назаренко.

Механізмом відповідальності за пред”явлення необґрунтованої підозри, на думку Ганни Боряк, може стати клопотання про закриття провадження в зв”язку з відсутністю відомостей про склад кримінального правопорушення до органу досудового розслідування або до суду.

“Ця практика сьогодні працює. Коли суддя не приймає рішення, то я звертаюся до кваліфікаційної комісії суддів”, - сказала голова Комітету, посилаючись на власну адвокатську діяльність. Представник апарату РНБО Сергій Шепетько додав, що механізмом протидії такій практиці може стати внесення змін до КПК, які б дозволили оскаржувати обґрунтованість підозри.

До резолюції круглого столу включено відповідний пункт, яким пропонується унеможливити вручення необґрунтованих підозр та роз”яснюється зміст поняття обґрунтована підозра.

Текст резолюції буде надісланий Комітетом НААУ до правоохоронних органів для роз”яснення змісту прав та гарантій адвокатської діяльності.