НААУ буде добиватися вето змін до КПК (законопроект 5610)

Національна асоціація адвокатів України звернеться до Президента України Петра Порошенка із закликом застосувати право вето до законопроекту 5610 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження)".

Внаслідок прийняття цього закону міжнародні стандарти, які були імплементовані в українське національне законодавство впродовж тривалого реформаторського процесу, вперше опинилися під реальною загрозою знищення під тиском популізму, радикалізму та юридичної безграмотності. Навіть побіжний юридичний аналіз засвідчить невідповідність його змісту Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася ще 1997 року.

Законопроект суперечить стратегічним документам, що визначають цілі і напрямки реформ в сфері правосуддя. Зокрема, Стратегія реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, яка затверджена указом Президента від 20 травня 2015 року, визначає одним з напрямів реформування “удосконалення процесуального забезпечення справедливості і права на захист під час кримінального провадження”. 25 серпня 2015 року Главою держави було затверджено Національну стратегію у сфері прав людини, яка в світлі таких законодавчих ініціатив перетворюється на набір гасел. По суті, пропонованими змінами до КПК перекреслено всю главу “Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність ”. В разі прийняття змін до КПК за законопроектом 5610 відбудеться кардинальна зміна ідеології реформи в сфері правосуддя.

 У демократичній правовій державі неприпустимо, коли кримінальне законодавство намагаються перетворити на репресивне, а кримінальні провадження -на спосіб переслідування і розправ. Небезпечно також, що такі зміни проводяться з політичних мотивів. Про це заявила у своїй статті для “Юридичної практики” Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова.

Адвокатура неодноразово зверталася до Верховної Ради з проханням не допустити прийняття цього закону, адже він містить реальні загрози конституційним правам і свободам громадян і європейським зобов'язанням України у сфері прав людини. Адвокатська спільнота публічно висловила застереження з приводу того, що прийняття законопроекту призведе до руйнування гуманних демократичних правових основ кримінального процесу.

23 лютого Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова відкритим листом звернулася до Голови Верховної Ради Андрія Парубія, в якому аргументувала небезпеки повернення до радянського КПК внаслідок прийняття законопроекту 5610. Голова НААУ від імені української адвокатури закликала відмовитися від його прийняття.

У відповідь на цей лист 13 березня Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності повідомив, що позиція НААУ доведена до народних депутатів для врахування під час розгляду законопроекту в другому читанні.

28 лютого, під час зустрічі в Генеральній прокуратурі представник НААУ підтвердила позицію адвокатури про те, що зміни до Кримінального процесуального кодексу, передбачені законопроектом 5610 безпрецедентним наступом на європейські стандарти прав людини в Україні. Керівник Комітету з кримінального права та процесу, адвокат Анжеліка Сицько наголосила на тому, що запропонована процедура заочного повідомлення про підозру через публікації в ЗМІ покладе початок переслідуванням звичайних громадян за сфабрикованими звинуваченнями. Ця позиція була доведена до керівництва ГПУ офіційно.

4 лютого Рада адвокатів України ухвалила заяву стосовно проекту змін до Кримінального процесуального кодексу (законопроект 5490), положення якого є ідентичними до проект 5610. Адвокатура застерігала, що у разі прийняття законопроекту 5490 буде створено умови для ліквідації інституту професійної правничої допомоги на стадії досудового розслідування. Принцип змагальності перетвориться на суто декларативний, оскільки передбачається повне “панування” сторони обвинувачення під час досудового провадження. А сама назва законопроекту “удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження” не має нічого спільного із репресивним характером основних його положень.